Три роки тому відбулася подія, яка змінила історію нашого театру на «до» та «після». Внаслідок терористичного удару російських військ по центру Чернігова, 7 людей загинуло, 214 – отримали поранення, а будівля нашого театру зазнала катастрофічних руйнувань.

Для нас, ці три роки – роки стійкості та жаги до життя, в часи війни, коли кожен день наповнений сумними подіями, і, на жаль, новими трагедіями та злочинами росіян. Ми багато що зробили за цей час. Разом з всіма людьми доброї волі, ми розібрали завали, провели невідкладні протиаварійні роботи, зробили все можливе, щоб зберегти будівлю та не дозволити їй перетворитися на мовчазну руїну. І головне — ми відновили нашу діяльність. І знаємо, що ніщо не змусить нас перестати творити.

Але для нас цей день завжди залишиться відкритою раною.

Про це нагадують тріщини у наших стінах.

Про це нагадають рани у наших душах.

Памʼятаємо та ніколи не пробачимо.