Нещодавно Олександр Тимофійович Лісовий, заслужений працівник культури України, художник-бутафор Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка відсвяткував свій подвійний ювілей – 75-річчя від дня народження і 55-річчя творчої роботи. Він один з тих, кого в театрі не бачить глядач, але його незрима присутність відчутна на кожній виставі. За нього красномовно говорять його роботи на сцені, майстерно виготовлені бутафорські вироби.
У кожній людині з дитинства, від природи, закладене предковічне прагнення до прекрасного, витонченого, чогось незбагненного, тільки не кожному вдається це вчасно зрозуміти і обрати вірний шлях у житті, здійснити те, що малювалося в уяві. Кожний із нас іде до своєї мети тільки ним обраною дорогою. Мрія дитинства О. Лісового здійснилася, але не сама по собі, а через щоденну наполегливу працю, вперте бажання творити прекрасне і постійно удосконалювати свою майстерність.
Народився О. Лісовий у селі Тридуби на Миколаївщині, пам’ятає воєнне лихоліття, пізнав голод і холод, тяжке сирітство. У 1942 році, коли хлопцю було лише сім років, загинув на війні батько, а згодом померла й мати, і залишився Сашко з маленькою сестричкою на руках. Та, незважаючи на всі труднощі повоєнного дитинства, він старанно вчився, плекав надію стати художником. Його зачаровувала краса рідної природи, з хвилюванням зустрічав світанки, милувався заходом сонця і яскравими зорями південних ночей. Малював усе, що бачив, копіював картини, журнальні репродукції, робив спроби у скульптурі, теслював, паяв, займався різьбою по дереву, чеканкою на металі, – і до всього лежало серце, з радістю бралися руки.
У 1952 році, після закінчення семирічки, подався юнак до Одеси і вступив там до щойно створеного художньо-театрального училища, де навчався чотири роки. Одержавши диплом з відзнакою художника-бутафора, у 1956 році за призначенням приїхав до Чернігівського театру на роботу. З того часу він полюбив і саме місто, і театр назавжди. Його не раз запрошували перейти на роботу до інших театрів, але він не прийняв жодної з тих пропозицій. Він не уявляє свого життя без рідного колективу, бо саме йому завдячує своїм творчим становленням, професійним зростанням, усіма відкриттями і здобутками, які має. Погодьтеся, не часто у трудовій книжці працівника театру можна бачити лише один запис про місце роботи, а у Олександра Лісового – один. Крім, звичайно, подяк, заохочень і нагород. Ось таких записів у його трудовій книжці багато, і один з них – про присвоєння йому у 1993 році почесного звання «Заслужений працівник культури України». П’ятдесят п’ять років роботи в театрі – і на одному місці, це вже само по собі заслуговує на повагу і велику пошану за вірність і відданість обраній улюбленій справі і одному театру.
Творчість художника-бутафора – це справді дивовижне і неповторне мистецтво. Протягом усіх років роботи в театрі О. Лісовий брав участь в оформленні більше як 300 вистав класичної і сучасної драматургії, в яких присутня величезна кількість зроблених його руками бутафорських предметів. І це не ті аксесуари, не той антураж, за якими можуть ховатися недогляди або прорахунки акторської чи режисерської роботи, а навпаки – вони висовують на перший план актора і режисера, допомагають їм розкритися, втілити повнокровні сценічні акторські образи і задум цілої вистави.
Олександру Лісовому завжди були притаманні бажання постійних пошуків і велика творча фантазія. Дерево, папір, глина, тканини, клей, метал, пінопласт, капрон, поролон, фанера, фарби – ось неповний перелік тих матеріалів, з якими йому доводиться працювати і які в його руках перетворюються на чудові мистецькі витвори. Люди бачать на сцені дерева, квіти, вази, світильники, зброю, фрукти – все це його робота. Скульптурні зображення і барельєфи, карбівка і різьблення, святкові і буденні предмети побуту з їх багатоманітним етнографічним змістом і характером – ось далеко не повний перелік завдань, втілення яких потребувало неабиякої творчої фантазії і фізичних зусиль. Із звичайнісінької жесті художник-бутафор О. Лісовий виготовляє предмети, що виглядають на сцені, як кришталь, із паперу робить… фаянс, коштовні прикраси, оздоблення. Усі матеріали стають в його чаклунських руках слухняними і чудодійними. Театральний реквізит за ескізами художників-постановників О. Лісовий здійснював від вистави до вистави на все вищому, часто філігранному, рівні, працював не тільки у своїй майстерні, а й відвідував репетиції, щоб перейнятися духом постановки, проникнути в суть відтворюваних сцен, відчути їх глибинну органіку, щоб в результаті вибудувати не фон театральної дії, а її живу реальність. Різні епохи і різні стилі, реальні і казкові інтер’єри – це все витвори його талановитих рук, які разом з акторським ансамблем і режисерами театру допомагають створювати цілісний образ кожної вистави, втілювати її глибинний зміст.
Досвідчений, шанований в колективі Майстер Олександр Тимофійович Лісовий сповнений нових творчих планів і задумів, над здійсненням яких продовжує працювати в театрі. То ж побажаємо йому великої наснаги, міцного здоров’я, щастя, добробуту і довгого творчого життя!
Ольга Зеленська, керівник літературно-
драматургічної частини театру, театрознавець.