Цьогоріч останній день осені в Чернігівському драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка був відзначений прем’єрним показом вистави «П’ять пісень Полісся», що стала дебютною роботою на чернігівській сцені запрошеного з Києва режисера Ігоря Матіїва. В основу постановки покладено однойменну п’єсу сучасної української літераторки Людмили Тимошенко, в якій драматургиня розповідає непрості життєві історії полісян, що трапилися в різні історичні моменти – від початку 40-х років минулого століття до 20-х років нинішнього. У цих історіях, як воно і буває в житті, поруч співіснують трагічне і комічне, ницість і побутова моральність, закоханість і розчарування, прагматичне жадання збагатитися в будь-який спосіб і відчуття особистої відповідальності за збереження тієї землі, на якій живемо.
Завдяки оригінальному режисерському прочитанню драматургічного тексту перед глядачем постають інколи гранітно-канонічні, дещо карикатурні, подекуди гротескні образи пересічних мешканців Поліського краю, які уособлюють парадокси людських доль у багатогранних проявах земного життя.
Кожна історія дає можливість нібито збоку подивитися на деякі непривабні риси людської природи. Бачимо до яких страшних наслідків призвела подружжя Адама (нар.арт.України Валентин Судак) й Агафії (засл.арт.України Наталія Максименко) диктатура жадібності і впевненості господині у своїй абсолютній правоті.
З цікавістю спостерігаємо, як вибудовуються стосунки співкамерників – провокатора з п’ятьма судимостями (арт. Дмитро Літашов) і злодія, який заради дрібної наживи вчинив вбивство (арт. Сергій Пунтус). Приголомшливе враження від контрасту зовнішнього вигляду парильниць і обсмоктаної у лазні історії справляють пліткарки Іларіонівна (арт. Світлана Бойко) і Сафонівна (арт. Тетяна Шумейко).
З подивом дізнаємось, хто й навіщо викрав юну Оксану (арт. Оксана Ленчевська) і що спричинило до фатального кроку від кохання до ненависті її спільника Андрія (арт. Олександр Манастирський). Оберемок суперечливих почуттів викликає п’ята історія, в якій бойовита Головиха (арт. Ксенія Макієвська) разом з односелицею Лукінішною (арт. Вікторія Пеняєва) та спритною онукою Іринкою (арт. Мар’яна Бондар) охороняє рідний край від зазіхань псевдодослідників автентичної культури (Віка – арт. Катерина Ткачук, Катя – арт. Ганна Колеснікова) та злодійкуватості місцевого Алкаша (арт. Петро Великий).
Наскрізним фоном, котрий поєднує всі п’ять історій, звучить тема загублених душ, сиріт, покинутих дітей, яку уособлює образ Дитини-янгола (арт. Мар’яна Бондар), що виникає на задньому плані, коли згадуються постраждалі від побутового зла, спричиненого повчанням і заздрощами, звинуваченнями й плітками.
На особливу увагу заслуговують сценографічне оформлення вистави, екстраординарні сценічні костюми та епатажні перуки, які створюють атмосферу архаїчності, місцевого колориту і лубочного гротеску водночас. Не маючи можливості використати поворотне коло в обмеженому сценічному просторі, постановники вистави режисер Ігор Матіїв і художник Олег Татаринов знайшли оригінальне рішення, яке дало можливість не лише трансформувати одну декораційну конструкцію в п’ять відмінних для кожної історії приміщень, але й логічно і невимушено позначити глядачеві окремість кожної картини сценічного дійства.
Додаткового емоційного забарвлення надає розмаїте музичне і звукове оформлення, надзвичайно тонко підібране для кожної мізансцени – від фонового голосового супроводу чи акапельного виконання українських пісень до фрагментів зразків радянської естради чи треків із сучасних зарубіжних фільмів.
Наскільки повно вдалося режисерові втілити на сцені свою мету – проспівати разом з глядачем ці пісні: про землю, яка ховає в собі безліч таємниць, про воду, яка очищає від гріхів, про вогонь, здатний замести все на своєму шляху, про повітря, наповнене пахощами свободи і про дух святий, який дає сили не здатися у вічному пошуку щастя і справедливості – судити широкому глядацькому загалу. Та сподіваємось, що кожен, хто споглядав ці життєві історії під час прем’єрного показу вистави «П’ять пісень Полісся», знайшов для себе щось цікаве чи знайоме, у кожного щось відгукнулося в душі аби зрозуміти, для чого це йому потрібно.
Після завершення спектаклю глядачі, вражені багатошаровим сценічним дійством і натхненною, надзвичайно емоційною грою артистів, стоячи, бурхливими оваціями вітали виконавців та режисера-постановника Ігоря Матіїва, запрошеного на сцену згідно з традицією прем’єрних показів.
Приєднуючись до поздоровлень шевченківців з новою успішною прем’єрою, запрошуємо чернігівців та гостей міста відвідати наступні покази сільського трилера «П’ять пісень Полісся» за п’єсою Людмили Тимошенко, що відбудуться 01 і 10 грудня цього року на сцені Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
