Два тижні тому чернігівські театрали вітали з прем’єрою режисерку Анастасію Кузик і весь творчий склад театру, задіяний у постановці вистави «Чарлі Гордон – ідіот». Та на цьому прем’єрні покази нової сценічної версії відомого твору Деніела Кіза «Квіти для Елджернона» не завершилися. Цього вівторка в експериментальному просторі «малої сцени» інший акторський ансамбль зовсім по-іншому представляв глядачам цю драматичну історію про людину з розумовою неповносправністю, яка бере участь в експерименті щодо покращення інтелекту шляхом оперативного втручання в її мозок.
Звіти головного героя «про те, що трапляється» викликають масу емоцій у глядачів, які мимохіть переймаються його сумнівами і сподіваннями, глибокими душевними стражданнями, досягненнями і втратами. Упродовж сценічного дійства глядач разом з Чарлі Гордоном (арт. Станіслав Аракільян) проживає ціле людське життя – від нічим не обтяженого, по-дитячому довірливого сприйняття навколишнього світу до високоінтелектуального осягнення всіх духовних надбань людства.
Разом з головним героєм глядачі змінюють своє ставлення до нібито прогресивних науковців, а по суті бездушних кар’єристів від науки доктора Штраус (арт. Світлана Бойко) і доктора Немюра (арт. Євген Бондар), відчувають симпатію до вчительки вечірньої школи для дорослих міс Кенніан (арт. Наталія Рибенок) та хазяйки квартири, де Чарлі орендує кімнату, місіс Флін (арт. Тетяна Шумейко), які виявляють доброзичливе ставлення і турботу про нього. Неоднозначні почуття викликають «кращі друзі» Чарлі – самовдоволені хлопаки Джо (арт. Микола Лемешко) і Френк (арт. Олексій Трішкін), які разом зі своїми легковажними подружками Елін (арт. Катерина Ткачук) і Джессі (арт. Оксана Ленчевська) заради забавки повсякчас глузують і насміхаються з неповносправної людини, але після повернення Чарлі Гордона на фабрику змінюють своє ставлення до нього та пропонують свій захист, якщо хтось ображатиме.
Вистава, що за жанром тяжіє до наукової фантастики, насправді набуває глибоко змістовного звучання і спонукає замислитись про відношення суспільства до розумово обмежених людей, про підсвідомий зв’язок людяності й особистості, про співчуття і дружбу, бажання допомагати слабшим.
Після завершення вистави схвильовані глядачі бурхливими оплесками та квітами вітали виконавців і режисерку Анастасію Кузик з успішним прем’єрним показом нової творчої роботи шевченківців.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
