Намагаючись долати труднощі з постановкою та показом в умовах воєнного часу масштабних творчих робіт на великій сцені, шевченківці збільшили в нині діючому репертуарі театру частку спектаклів, які виконуються в експериментальному просторі «сцена на сцені».
Вистави, що відбуваються у форматі малої сцени, створюють перспективу для більш виразної, тонко емоційної акторської гри, дають можливість наблизити глядача безпосередньо до сценічного дійства, встановити тісний контакт з глядацькою аудиторією.
Такі ознаки були притаманні виставі «П’ять пісень Полісся» Людмили Тимошенко, що відбулася 13 березня на сцені Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка. Глядачі, які знаходилися у безпосередній близькості до виконавців, з цікавістю спостерігали за історіями, викладеними у п’яти новелах цього драматичного твору, співпереживали героям та щирими аплодисментами дякували виконавцям за переконливу талановиту гру.
Анонсований на суботу показ музичної комедії «Жіночі пристрасті» за мотивами творів Івана Нечуя-Левицького, на жаль, було відмінено у зв’язку із захворюванням артистки.
На заміну було запропоновано перегляд трагікомічної камерної вистави «Алло» за п’єсою Сергія Пономаренка. Натхненна гра чудового акторського дуету захопила увагу глядачів, які невідривно стежили за емоційними телефонними розмовами героїв вистави та, попри сигнали повітряної тривоги, що пролунали за п’ять хвилин до завершення спектаклю, підтримали артистів дружними оплесками.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру.
Фото з вистави «Алло»
