У цьому сезоні на афішах Чернігівського театру з’явився новий меседж: «Ще один побачений спектакль – ще одне прожите життя!» Мабуть, не для кожної вистави він може бути девізом, який відбиває зміст і сутність конкретного сценічного дійства, але щодо вистави «Наше містечко», прем’єрний показ якої відбувся 30 листопада п.р., тут вийшло стовідсоткове відображення глибинної суті і цього надзвичайно серйозного драматургічного твору, і творчих пошуків постановочного й акторського складу, задіяного у спектаклі. Створена режисером-постановником вистави, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим сценічна модель сучасного світу відкриває можливість кожному глядачеві прожити «ще одне життя» – разом з пересічними мешканцями звичайнісінького «Нашого містечка».
І хоча дія п’єси відбувається на початку минулого століття в американському містечку Гроверс-Корнерсі, завдяки фоторяду відомих чернігівцям будівель уперемішку зі світлинами знайомих облич акторів, розташуванню глядацьких місць у безпосередній близькості до виконавців, сценічне дійство наближається до глядача у часі і просторі. І ось вже тут, нібито на сцені, але зовсім поруч виникають картини буднів родини Гіббсів і родини Уеббів, вибудовується ретроспектива життя звичайних мешканців усього невеличкого містечка з їхніми повсякденними справами, усталеними звичаями і традиціями, що передаються від покоління до покоління.
Та як раз на фоні такого знайомого кожному з нас буденного життя особливо зворушливо сприймається замилування красою ранішньої зорі або чарівністю місячного сяйва, п’янким ароматом геліотропів у палісаднику. І чудовою дивною квіткою зароджується і розквітає посеред цього щоденного плину життя чисте і ніжне кохання…
Ця хвилююча вистава, яка тонко й проникливо розповідає нам про найголовніші події людського життя – про народження, любов і смерть, торкається самих глибин душі, спонукаючи ще довго розмірковувати над речами, якими заповнюємо кожен свій день.
Приєднуючись до слів вдячності зворушених глядачів, що задумливо розходились після спектаклю, побажаємо нашому театрові ще більше таких творчих робіт, які прививатимуть глядачу схильність до роздумів щодо сутності життя.
Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної
частини театру
