Сценічне прочитання «Книги джунглів»

Існує безліч незвичайних переказів про життя джунглів, але немає більш дивовижної історії, ніж історія про хлопчика на ім’я Мауглі. Ця захоплююча розповідь про життя людського дитинчати в джунглях стала джерелом натхнення для створення режисером-постановником Анастасією Кузик власної версії оригінального сценічного прочитання славнозвісної «Книги джунглів» Редьярда Кіплінга.

Так само жахливо, як і для крихітки Мауглі, у вистави ця історія розпочинається зблисками хижих очей у нетрях нічних джунглів, плачем малюка і зловісним гарчанням тигра (невипадково на афіші вистави існує застереження «6+»). Глядачі захоплюються мужністю вовчиці Ракши (арт. Ганна Ярова), яка відчайдушно захищає своє прийомне дитя від кровожерливого Шер-Хана (арт. Євген Бондар) і зазіхань підступного шакала Табакі (арт. Сергій Пунтус). Спостерігаючи за Радою вовчого племені, знайомляться з ватажком зграї Акелою (арт. Дмитро Літашов) та майбутніми вихователями хлоп’яти-Мауглі (арт. Станіслав Аракільян) – мудрим ведмедем Балу (арт. Олександр Манастирський) і спритною пантерою Багірою (арт. Світлана Сурай). З цікавістю стежать за безладом у житті мавпячого племені Бандар-Логів (артисти драми і балету) і втручанням в їхнє існування могутнього велетенського удава Каа (арт. Микола Лемешко). Романтичною ліричною ноткою виникає у житті юнака-Мауглі постать індуської дівчини Мессуа (арт. Катерина Ткачук), від котрої він отримує жаринки «Червоної квітки», за допомогою якої здобуває перемогу над лютим Шер-Ханом. Хвилюючим життєстверджуючим акордом звучить фінальна сцена вистави, де Мауглі-людина прощається зі своїми вчителями і братами-вовками (артисти драми і балету) та вирішує повернутися до людського племені.

Захоплені глядачі дружними оваціями дякували злагодженому акторському ансамблю за талановиту натхненну гру, а потім вітали творчу команду постановників, яких запросили на сцену: режисера Анастасію Кузик, художника-сценографа Максима Лапка, композитора Геннадія Коваля, автора пластичного рішення Тетяну Чичук, постановника сценічних боїв Євгена Бондаря.

Сподіваємось, що нова творча робота шевченківців, оздоблена сучасними музичними ритмами і динамічною хореографією, приверне увагу якнайширшого загалу шанувальників театрального мистецтва. Отже, запрошуємо чернігівців і гостей міста на прем’єрні покази музичної казки «Мауглі» за Р.Кіпрінгом, що відбуватимуться в нашому театрі 26 вересня, 03 і 17 жовтня цього року та упродовж усього театрального сезону.

 

Раїса Міненко,  керівник літературно-драматургічної частини театру

«Мауглі». Прем’єра для всієї родини

Першою прем’єрою 96-го театрального сезону в Чернігівському академічному драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка має стати новаційна постановка на чернігівській сцені режисера Анастасії Кузик знайомої усім з дитинства історії про хлопчика, що виріс в джунглях у вовчій зграї, на ім’я Мауглі.

Понад сто років тому відомий англійський письменник Редьярд Кіплінг написав знаний на весь світ цикл оповідань «Книга джунглів». Твір має численні інсценізації та екранізації, але не втрачає своє привабливості для нових поколінь глядачів. Це захоплююча історія про життя людського дитинчати, що виросло серед вовків і вважало себе членом вовчої зграї.

У джунглях на Мауглі чекали страшні і небезпечні пригоди – підступність шакала Табакі, ворожнеча з хижим тигром-людожером Шер-Ханом, викрадення всюдисущими Бандар-Логами та інші цікаві події. Його вчителями стали добрий і мудрий ведмідь Балу й спритна і відважна пантера Багіра, які навчали його бути людяним, чесним, сміливим та справедливим. Разом з Мауглі юні глядачі пізнаватимуть «закони джунглів», вчитимуться бути турботливими до друзів і непримиренними до ворогів.

Наша казка для дітей і дорослих – про теперішній світ, про благородство душі і вірність друзям, про справжню любов, яка допомагає вистояти у важких випробуваннях і стати Людиною з великої літери. Вона вчить бути відважними і чесними, поважати тих, з ким поруч живеш, і бути вдячними тим, хто дав життя і виховав.

Разом з режисером-постановником над створенням цього казкового, надзвичайно енергійного і яскравого сценічного дійства натхненно працювала молода творча команда – художник-сценограф Максим Лапко, композитор Геннадій Коваль, пластичне рішення Тетяни Чичук, постановка сценічних боїв Євгена Бондаря.

Отже, запрошуємо на прем’єрний показ музичної казки «Мауглі» за Р.Кіплінгом, що відбудеться на великій сцені Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка 19 і 26 вересня цього року о 12.00 год.

Приходьте усією родиною на зустріч з улюбленими героями, які проведуть вас у світ індійських джунглів, сповнений пригод, таємниць та несподіванок.

 

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

Цьогоріч, із врахуванням епідемічної ситуації в країні, новий театральний сезон вирішено розпочати на місяць раніше від звичайних термінів, тобто вже у вересні. Отже, і прес-конференція за участю керівництва і режисерів-постановників театру, що відбулася 27 серпня п.р., була присвячена творчим планам на новий 96-й театральний сезон та прем’єрним виставам, які очікується представити глядачам до кінця поточного року.

У своєму вступному слові директор театру, заслужений діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко повідомив про вимушене перенесення традиційного чернігівського фестивалю «Слов’янські театральні зустрічі» на весну наступного року, пов’язавши його проведення з участю у нових грантових програмах. Розповів про заплановану участь колективу в театральних фестивалях «Золотий лев» у Львові та «СвітОгляд» у Сєвєродонецьку на Луганщині, подальші гастрольні виступи у Полтаві і Харкові. Зробив наголос, що театр вступив у п’ятирічний термін підготовки до свого сторічного ювілею, який відзначатиме у 2026 році. Протягом цього періоду, окрім нових творчих досягнень, передбачається провести масштабні роботи щодо заміни покрівлі та реставрації екстер’єру будівлі за умови виділення бюджетних коштів на реалізацію цих проектів.

Художній керівник театру, заслужений артист України Андрій Бакіров зауважив, що творчий склад театру намагатиметься зробити 96-й театральний сезон багатим на прем’єрні покази, нові концертні програми, цікаві мистецькі проекти. Тільки до кінця поточного року шевченківці готуються представити глядачам такі прем’єрні вистави: казка для всієї родини «Мауглі» за Редьярдом Кіплінгом у постановці режисера Анастасії Кузик (19 і 26 вересня); камерна вистава «Мар.Лені» за п’єсою німецької драматургині Теї Дорн (жовтень) і «Вісім жінок» французького літератора Робера Тома (грудень) у постановці режисера Андрія Бакірова; сучасна сценічна постановка за твором «Земля» української письменниці Ольги Кобилянської режисера Дениса Федєшова (листопад). Крім того, головним диригентом театру, заслуженим артистом України Олексієм Рощаком разом з вокалістами готується нова концерт-вистава, до якої ввійдуть кращі сольні номери артистів театру. До новорічних свят будуть підготовлені святкові концертні програми театру-кафе, які уподобали шанувальники театру, а для дітлахів – ігрові інтермедії біля новорічної ялинки.

Режисери-постановники Анастасія Кузик і Денис Федєшов, які також брали участь у прес-конференції, розказали про підготовку своїх прем’єрних вистав та відповіли на запитання журналістів про творчі пошуки і плани, а також запросили глядачів відвідати свої прем’єрні вистави попереднього сезону – сценічну імпровізацію «Темна історія» за твором П.Шеффера та детективну історію «Загадкові варіяції» за п’єсою Е.-Е.Шмітта, два покази якої відбулися у червні цього року.

Наприкінці зустрічі директор і художній керівник театру наголосили, що новий 96-й театральний сезон відкриватиметься 03 вересня 2021 року великою святковою концертною програмою за участю всього творчого складу театру, яка розпочнеться о 18.30 год., і запросили усіх шанувальників театрального мистецтва разом з артистами на місяць раніше розпочати новий театральний сезон.

Дякуючи присутнім журналістам за творчу співпрацю упродовж минулих років, керівники театру запросили до її плідного продовження у новому 96-му театральному сезоні.

 

Раїса Міненко,  керівник літературно-драматургічної частини театру
фото: Віктор Кошмал

Таку незвичайну «Темну історію», яка може статися якщо вимкнеться світло, представили глядачам актори Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка у сценічній імпровізації, поставленій режисером Анастасією Кузик за творами відомого британського драматурга Пітера Шеффера. У цій виставі все не так, як у житті, а навпаки. Тобто, коли в житті світло – на сцені темно, а коли в житті темно – на сцені вмикається світло.

Дійство відбувається у майстерні молодого, і можливо, талановитого скульптора (арт. Олександр Манастирський), де він разом зі своєю нареченою (арт. Світлана Сурай) вирішили організувати званий вечір, на який запрошені батько нареченої (засл.арт.України Едуард Брагіда) та заможний шанувальник сучасного мистецтва (арт. Микола Бичук). Від першого молодята очікують благословення на шлюб, а другого вважають потенційним покупцем творчих робіт починаючого митця. І все мало би бути пречудово, якби не проблеми з електрикою. Після раптового вимкнення світла все полетіло шкереберть – несподівано з’являється екстравагантна сусідка (арт. Наталія Гнатенко) і повертається з відпустки сусід, з квартири якого «були позичені» антикварні меблі (арт. Микола Лемешко), неочікувано повертається до свого коханого колишня наречена (арт. Ірина Лозовська), а електромонтера, що прийшов налагодити світло (арт. Дмитро Літашов), у темряві сприймають за мільйонера.

Розвеселені глядачі досхочу насміялися з пікантних ситуацій, що виникали через «спілкування у суцільній темряві» званих і незваних учасників вечірки, як то «ходіння наосліп», плутанина з напоями для гостей, розмови зі співбесідником, якого не бачиш, інші непорозуміння, спричинені відсутністю світла. Спостерігаючи, як в екстремальних обставинах герої вистави відкриваються з несподіваних сторін, переконуєшся в слушності ствердження: «Хочеш краще узнати людину – опинися з нею в темній кімнаті».

Попри те, що сценічна імпровізація, представлена творчим ансамблем шевченківців, за стилем близька до жанру «чорної комедії», тут немає ані чорного гумору, ні відвертої непристойності. Вона приваблює яскравим калейдоскопом подій, в які азартно занурюються і герої спектаклю, і захоплена глядацька аудиторія. Після завершення вистави глядачі, стоячи, бурхливими оплесками дякували артистам за цікаву творчу роботу та подарований чудовий настрій. Щиро вітали з успішною прем’єрою запрошену на сцену режисера-постановника Анастасію Кузик.

Приєднуючись до глядацьких вітань, побажаємо новим сценічним постановкам шевченківців успіху, а шанувальників театрального мистецтва запрошуємо на прем’єрні покази, що відбуватимуться в Чернігівському драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка протягом 95-го театрального сезону.

Раїса Міненко,  керівник літературно-драматургічної частини театру

Наступною прем’єрою 95-го театрального сезону в Чернігівському академічному драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка стане нова постановка молодого режисера Анастасії Кузик «Темна історія» – сценічна імпровізація за творами сучасного британського драматурга і кіносценариста Пітера Шеффера.

Насправді, ТЕМНА ІСТОРІЯ, тому що у цій виставі все буде не так, як у житті, а навпаки. Тобто, коли в житті світло – на сцені буде темно, а коли в житті темно – на сцені буде вмикатися світло. Все це робиться для того, щоб глядач міг побачити, що ж іноді відбувається у темряві. А в темряві завжди трапляються більш пікантні історії, ніж при світлі….

Молодому скульптору випала нагода вразити відомого мільйонера своїми роботами. Все готове до грандіозного вечора! Навіть елегантні меблі «позичено» із сусідньої квартири – не кожного ж дня таке везіння! І…вразити вдається, але аж ніяк не роботами! Їх все одно у темряві не видно. Натомість раптом стає «видно» те, чого при світлі ніколи не побачиш, адже як відомо, темрява густо населена різними чудовиськами, такими як «скелети у шафі», привиди з минулого та непрохані гості! Приємний вечір перетворюється на хаос, проте все треба привести до ладу до того, як ввімкнеться світло. У прямому сенсі ТЕМНА ІСТОРІЯ!

Отже, запрошуємо на прем’єрний показ вистави «Темна історія» за творами П.Шеффера, що відбудеться на великій сцені Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка 18 і 19 березня цього року о 18.30 год.

 

Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної частини театру

Як навесні, після довгих місяців зимової холоднечі люди очікують, щоб нарешті перша ластівка прилетіла до свого гніздечка і заспівала радісну пісню про повернення до рідного дому, так і всі ми – режисери, актори, працівники театральних цехів і наші любі шанувальники – чекали на повернення після довгих місяців карантинних обмежень до рідного театру його справжнього, сповненого творчих пошуків і неспокою життя. І ось наша «перша ластівка» повернулась на рідну сцену – 18 серпня глядачі знову зустрілися з героями драматичної історії «Наймичка» за п’єсою І.Карпенка-Карого у постановці режисера Анастасії Кузик, прем’єра якої відбулася у грудні минулого року. Цій зустрічі раділи однаково і актори, і глядачі, позбавлені упродовж тривалого часу можливості спілкуватися з чарівним світом театру. І ніякі температурні скринінги, масочні режимі, санітарні дистанції (яких, до речі, обов’язково дотримувалися) не завадили натхненним артистам і захопленим глядачам поринути у безмежний простір театрального мистецтва.

Проте, показ цієї вистави мав ще одну особливість. Цього року Чернігівський облмуздрамтеатр ім. Т.Г.Шевченка запропонував саме цю виставу до участі у Всеукраїнському театральному фестивалі-премії «ГРА», заснованому Національною спілкою театральних діячів України. Приємно було дізнатися, що вистава нашого театру «Наймичка» увійшла до шести кращих у номінації «За найкращу виставу камерної сцени» за підсумками відбіркового етапу Третього Всеукраїнського фестивалю-премії «ГРА».

Наразі триває другий етап – перегляд Експертною радою наживо вистав, що потрапили до лонг-листа фестивалю. Тож до Чернігова в цей день завітали почесні гості – члени Експертної ради Третього Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА»:

– музикознавиця, архівістка, музична і театральна критикиня, відповідальна редакторка часопису «Критика» Юлія Бентя (м.Київ);
– театрознавиця, докторка мистецтвознавства, професорка, керівниця напряму експертно-аналітичної діяльності НСТДУ Ганна Веселовська (м.Київ);
– театрознавиця, театральна критикиня, дослідниця, наукова кореспондентка, викладачка Київської академії мистецтв та Київської театральної школи Ельвіра Загурська (м.Київ);
– театрознавиця, професорка Київської академії естрадного та циркового мистецтв, кандидатка мистецтвознавства Анна Липківська (м.Київ);
– театрознавиця, старша викладачка кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв ім. І.П.Котляревського Олена Либо (м.Харків);
– театрознавиця, доцентка кафедри театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету ім. Івана Франка, кандидатка мистецтвознавства Світлана Максименко (м.Львів);
– театрознавиця, головна редакторка журналу «Театрально-концертний Київ» Людмила Олтаржевська (м.Київ);
– танцівник, перформер, хореограф-дослідник, куратор і засновник Ruban Production ITP Ltd Віктор Рубан (м Київ);
– театрознавиця, мистецтвознавиця, театральна і музична критикиня, журналістка, членкиня Національної Спілки журналістів України, директорка PR-агенції «Дель Арте» Ольга Стельмашевська (м.Київ).

Шановні гості взяли участь у перегляді вистави та поділилися враженнями з представниками місцевих мас-медіа.

Вітаємо театральну спільноту Чернігівщини з поверненням колективу Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка до повнокровного сценічного життя та будемо разом чекати на цікаві зустрічі з героями яскравих захопливих спектаклів у новому театральному сезоні.

Раїса Міненко,
відповідальний секретар
Чернігівського облвідділення НСТДУ

І справді, чому такому важливому сьогодні може навчити твір, написаний більше 130 років тому? Ні наймитів, начебто, в нашому сьогоденні немає, і про сиріт, мовбито, сучасна держава піклується… Тоді чого ж так часто з’являються в мережах повідомлення про неспроможність молодих людей сприймати жорстокі реалії сьогодення, про спроби вирішення складних психологічних проблем через суїцид? Можливо, відсутність моральності є трагедією будь-якого суспільства – і колишнього, і сучасного?

Як свого часу нові тенденції в драматургії, заявлені в творчості Івана Карпенка-Карого, знайшли розвиток в його соціально-психологічних драмах, так і тепер молодий режисер Анастасія Кузик у своїх пошуках, спрямованих на переосмислення класичних творів, намагається відтворити на сцені образну картину суспільства, в якому немає місця чистоті та чесності, де нечесність є нормою. Маючи на меті вирішення актуального питання «осучаснення» українського класичного репертуару, вона іде шляхом пошуку сучасних психологічних мотивацій, образного рішення, висвітлення в класичному драматургічному матеріалі актуальних сьогоденню проблем. При цьому дбайливо зберігаючи мову і сюжетну композицію авторського твору.

«Наймичка»…
Спостерігаючи за драматичною інтригою, глядачі спочатку переймаються долею нещасної дівчини-сироти Харитини (арт. Ганна Ярова), яку нещадно гнобить сварлива господиня Рухля (арт. Наталія Гнатенко) і готовий продати, як річ – «за п’ять чвертей вівса», жадібний власник шинку Борох (арт. Петро Великий). Потім жахаються тим страшним збігом обставин, в які потрапляють головна героїня та її кривдник – місцевий багатій Цокуль (арт. Дмитро Літашов) і які приводять їх до трагічної загибелі. Загальну картину морального занепаду переконливо змальовують характерні образи адлаката-здирника Харитона Харитоновича (арт. Микола Лемешко), пащекуватої ключниці Мелашки (арт. Ірина Лозовська), шалапутної Марусі (арт. Валерія Марич) та її залицяльника Пилипа (арт. Сергій Лефор). Ще виразніше її відтіняє привабний образ працьовитого парубка Панаса (арт. Євген Бондар), якого покохала бідна Харитина, але не судилося їм бути разом через брехню і облуду.

А згодом приходить розуміння, що ця вистава не лише про нещасну долю дівчини-сирітки, насправді вона про інше – про спокусу, гріх, покару та каяття. Тож виявляється, що класика і сьогодні нас навчає: відсутність моральності є трагедією сучасного суспільства. Хочеться вірити, що високе мистецтво театру допомагає нам позбуватися цієї вади.

Нова сценічна робота режисера Анастасії Кузик і молодіжного складу акторів, які завзято підтримали творчі пошуки постановника і своєю енергійною грою створили цікаве динамічне дійство, справила глибоке враження на глядачів, викликала хвилю емоцій і переживань.

Окремої уваги заслуговує оригінальне рішення художника-сценографа Максима Лапка, який використав величезне колесо з металевих конструкцій в якості рухливої декорації, що символізує то колесо невблаганної долі чи криницю, то перетворюється на шинквас чи гойдалку, то стає надгробком над загубленими душами. Його авторству також належать ескізи костюмів, які виразно підкреслюють характерні риси героїв, наближають їх до сприйняття сучасним глядачем.

Після суцільного затемнення наприкінці вистави схвильовані глядачі бурхливими оплесками, стоячи, дякували артистам за виразні образи, створені на сцені. Вдячна глядацька аудиторія також захоплено вітала запрошених на сцену режисера-постановника Анастасію Кузик і художника-сценографа Максима Лапка з успішною прем’єрою, яка дала можливість для реалізації творчих амбіцій молодим театральним митцям.

Отже, запрошуємо на наступні покази вистави «Наймичка» за п’єсою І.Карпенка-Карого, що відбудуться в Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка сьомого грудня цьогоріч та в січні 2020 року.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Фотогалерея

Коментарі

Коментарів немає...

Хочете залишити коментар? Авторизуйтесь!
Придбати квиток

Авторизація