Одну з найвідоміших п’єс Торнтона Уайлдера, за яку драматург здобув Пулітцерівську премію, на перший погляд, можна сприйняти як картинки з побуту мешканців провінційного містечка Гроверс-Корнерса, яке загубилося десь в Америці, у штаті Нью-Хемпшир. Та завдяки точним акцентам, вдумливо розставленим режисером-постановником вистави, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим, у ході сценічного дійства проявляється глибинна мудрість цього, по-справжньому, серйозного твору – сенс життя у тому, щоб жити, цінувати кожну мить, кожну його мікрочастинку.
Філософська вистава «Наше містечко», яка знову повернулася на сцену Чернігівського театру у капітально поновленому вигляді з оновленим складом виконавців – реальна соломинка для всіх, хто цю просту істину поки що усвідомив не до кінця. І хоча дія п’єси відбувається на початку минулого століття у невеличкому американському містечку, вона легко переноситься на будь-який час і національний грунт. Адже в кожної людини – де б і коли б вона не жила – є своє містечко, яке не лише пробуджує ностальгійні спогади, а й підштовхує до роздумів про щвидкоплинність життя і незбагненну таїну людської долі.
Вистава побудована на використанні узагальнених уявлень про родину на прикладі двох звичайних сімей, що живуть у злагоді, виховують дітей, вирощують у палісаднику квіти. Піклуючись один про одного, мріючи і закохуючись, народжуючись і помираючи, вони трепетно й обережно, аби не розплескати, несуть свою історію у майбутнє. Сонячний промінь на щоці, поцілунок, смак молока, гуркіт потягу, випадкова розмова з татом чи мамою – все, що помітили, все, що відбулося. У цих звичайних проявах життя стільки правди, простоти і, водночас, значимості, що вони проникають у серце, хвилюють, спонукають ще довго розмірковувати над сутністю буття.
Цю хвилюючу виставу, яка тонко й зворушливо розповідає нам про найпростіші і найголовніші події людського життя – про народження, любов і смерть, можна порівняти з щепленням від такого сучасного поняття, як депресія. Звідки їй взятися, коли кожна мить життя така прекрасна, а самé воно таке швидкоминуче…
Тож запрошуємо наших дорогих шанувальників сценічного мистецтва 30 листопада до театру, щоб прожити цей незвичайний театральний вечір разом зі звичайними жителями «Нашого містечка» та відчути усі нюанси свого і чужого настрою, з якого й плететься мереживо нашого повсякденного життя.
Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної
частини театру
