Екзистенційна тема у сценічному вимірі

Однією з інтриг (неодмінного атрибуту будь-якої прем’єри) запланованого на 21 жовтня прем’єрного показу вистави «Не плачте за мною ніколи…» був очікуваний до останньої миті приїзд відомої української письменниці Марії Матіос – автора однойменної новели, інсценізацію якої здійснила режисер-постановник нашого театру Тетяна Шумейко. На жаль, поважні обставини завадили нашому шановному літератору прибути до Чернігова у день прем’єри, проте пані Марія надіслала листа, в якому тепло привітала чернігівських театралів з прем’єрою, а режисера Тетяну Шумейко – з творчим сценічним прочитанням улюбленої новели автора.

Як зазначає у своєму листі Марія Матіос, «екзистенційна проблема життя і смерті в усі часи вабила мислителів і митців. Але, напевно, у теперішні люті для нашої держави часи, саме ця проблема стала – як ніколи – гостро актуальною».

Отже, наступною інтригою цієї прем’єрної вистави було дізнатися, яку ж форму інсценізації обере, або вигадає, або винайде наш чернігівський режисер-постановник, адже існує вже два театральних прочитання – івано-франківськими та київськими митцями – цього філософського твору. Слід віддати належне сміливому експериментальному рішенню Тетяни Шумейко, яка поряд з відомими з оповідання героїнями вводить до сценічного простору нові дійові особи – шість прекрасних світлих створінь, які уособлюють то образи ангелів, то дітей-нащадків численного роду баби Юстини. Періодична поява ангелів-дітей у різні моменти Юстининої розповіді – в чудовому пластичному і вокальному виконанні молодих артисток театру – збагачує сценічне дійство різноплановим заповненням сценічного простору, надає йому хореографічного і музичного фольклорного забарвлення.

Ще одна інтрига полягала в тому, наскільки органічно буде сприйматися в ролі дев’яносторічної бабці, безумовно талановита і досвідчена, але дуже далека від такого біологічного віку Олена Бондаренко.

І диво сценічного перевтілення таки сталося. У схиленій роками і важкою працею постаті з неквапливою старечою ходою годі було угледіти справжню жіночу вдачу артистки – завзяту, енергійну, яскраву. Навіть в тих епізодах, де пригадувались випадки з далекої молодості, це була лише згадка про те, як воно колись було. При цьому по-природньому просто, з притаманною старим людям житейською мудрістю її героїня – баба Юстина – дає настанови перед смертю, звично для себе переймаючись спокоєм родини й усієї громади. Надзвичайно зворушливо звучить з її вуст прохання: «А як ідете межи люди – не наводіть тугу на людей. У них своєї туги стає».

Але найбільшою несподіванкою на завершення прем’єрного показу стало привітання виконавиці головної ролі Олени Бондаренко з днем народження, який припав саме на день прем’єри. Подарунок від колективу театру вручив генеральний директор Сергій Мойсієнко, квіти – художній керівник та режисери театру, колеги-актори та глядачі, схвильовані глибоким емоційним враженням від п’єси.

Отже щиро вітаємо з успішною прем’єрою режисера-постановника Тетяну Шумейко, виконавицю головної ролі Олену Бондаренко, групу молодих артистів театру (Ларису Кравчук, Ірину Лозовську, Наталію Пунтус, Олену Стаценко, Світлану Сурай, Ірину Юсухно), які створили символічно-ліричне втілення на сцені суворої у своїй правдивості оповіді простої сільської жінки. Яскравими акцентами, що посилюють сприйняття задуму режисера-постановника, завдячує вистава художньому оформленню заслуженого артиста України Андрія Бакірова, творчим знахідкам асистента режисера з пластики Наталії Пунтус і хормейстера Тетяни Ковинцевої, високопрофесійній роботі художника по світлу В’ячеслава Василенка, звукорежисерів Дмитра Джеваги і Анатолія Дубровіна, помічників режисера Лідії Єлькіної та Анни Сороки.

Радо приєднуємося до висловлених у листі Марії Матіос сподівань, «що ця вистава залишиться в театральній афіші надовго».

Проте, залишилася нерозкритою ще одна інтрига цієї неординарної прем’єри на чернігівській сцені. Як чоловіча частина глядацької аудиторії поставиться до суто жіночого підходу у розв’язанні екзистенційної проблеми життя і смерті? Адже і автор, і режисер, і виконавці усіх ролей – представники, себто представниці, жіноцтва. Тож яке враження від цієї творчої роботи отримали чоловіки? Будемо чекати на їхні відгуки.

Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної
частини театру

Коментарі

Коментарів немає...

Хочете залишити коментар? Авторизуйтесь!
Придбати квиток

Авторизація