Екзистенційна тема у сценічному вимірі

Однією з інтриг (неодмінного атрибуту будь-якої прем’єри) запланованого на 21 жовтня прем’єрного показу вистави «Не плачте за мною ніколи…» був очікуваний до останньої миті приїзд відомої української письменниці Марії Матіос – автора однойменної новели, інсценізацію якої здійснила режисер-постановник нашого театру Тетяна Шумейко. На жаль, поважні обставини завадили нашому шановному літератору прибути до Чернігова у день прем’єри, проте пані Марія надіслала листа, в якому тепло привітала чернігівських театралів з прем’єрою, а режисера Тетяну Шумейко – з творчим сценічним прочитанням улюбленої новели автора.

Як зазначає у своєму листі Марія Матіос, «екзистенційна проблема життя і смерті в усі часи вабила мислителів і митців. Але, напевно, у теперішні люті для нашої держави часи, саме ця проблема стала – як ніколи – гостро актуальною».

Отже, наступною інтригою цієї прем’єрної вистави було дізнатися, яку ж форму інсценізації обере, або вигадає, або винайде наш чернігівський режисер-постановник, адже існує вже два театральних прочитання – івано-франківськими та київськими митцями – цього філософського твору. Слід віддати належне сміливому експериментальному рішенню Тетяни Шумейко, яка поряд з відомими з оповідання героїнями вводить до сценічного простору нові дійові особи – шість прекрасних світлих створінь, які уособлюють то образи ангелів, то дітей-нащадків численного роду баби Юстини. Періодична поява ангелів-дітей у різні моменти Юстининої розповіді – в чудовому пластичному і вокальному виконанні молодих артисток театру – збагачує сценічне дійство різноплановим заповненням сценічного простору, надає йому хореографічного і музичного фольклорного забарвлення.

Ще одна інтрига полягала в тому, наскільки органічно буде сприйматися в ролі дев’яносторічної бабці, безумовно талановита і досвідчена, але дуже далека від такого біологічного віку Олена Бондаренко.

І диво сценічного перевтілення таки сталося. У схиленій роками і важкою працею постаті з неквапливою старечою ходою годі було угледіти справжню жіночу вдачу артистки – завзяту, енергійну, яскраву. Навіть в тих епізодах, де пригадувались випадки з далекої молодості, це була лише згадка про те, як воно колись було. При цьому по-природньому просто, з притаманною старим людям житейською мудрістю її героїня – баба Юстина – дає настанови перед смертю, звично для себе переймаючись спокоєм родини й усієї громади. Надзвичайно зворушливо звучить з її вуст прохання: «А як ідете межи люди – не наводіть тугу на людей. У них своєї туги стає».

Але найбільшою несподіванкою на завершення прем’єрного показу стало привітання виконавиці головної ролі Олени Бондаренко з днем народження, який припав саме на день прем’єри. Подарунок від колективу театру вручив генеральний директор Сергій Мойсієнко, квіти – художній керівник та режисери театру, колеги-актори та глядачі, схвильовані глибоким емоційним враженням від п’єси.

Отже щиро вітаємо з успішною прем’єрою режисера-постановника Тетяну Шумейко, виконавицю головної ролі Олену Бондаренко, групу молодих артистів театру (Ларису Кравчук, Ірину Лозовську, Наталію Пунтус, Олену Стаценко, Світлану Сурай, Ірину Юсухно), які створили символічно-ліричне втілення на сцені суворої у своїй правдивості оповіді простої сільської жінки. Яскравими акцентами, що посилюють сприйняття задуму режисера-постановника, завдячує вистава художньому оформленню заслуженого артиста України Андрія Бакірова, творчим знахідкам асистента режисера з пластики Наталії Пунтус і хормейстера Тетяни Ковинцевої, високопрофесійній роботі художника по світлу В’ячеслава Василенка, звукорежисерів Дмитра Джеваги і Анатолія Дубровіна, помічників режисера Лідії Єлькіної та Анни Сороки.

Радо приєднуємося до висловлених у листі Марії Матіос сподівань, «що ця вистава залишиться в театральній афіші надовго».

Проте, залишилася нерозкритою ще одна інтрига цієї неординарної прем’єри на чернігівській сцені. Як чоловіча частина глядацької аудиторії поставиться до суто жіночого підходу у розв’язанні екзистенційної проблеми життя і смерті? Адже і автор, і режисер, і виконавці усіх ролей – представники, себто представниці, жіноцтва. Тож яке враження від цієї творчої роботи отримали чоловіки? Будемо чекати на їхні відгуки.

Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної
частини театру

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Коментарі

Коментарів немає...

Хочете залишити коментар? Авторизуйтесь!
Придбати квиток

Авторизація