«САРОНСЬКА КВІТКА АБО ІНША СТОРОНА ГРІХА»

Філософська притча на 1 дію

Сценічний варіант філософської притчі «Саронська квітка…» створено за мотивами драматургічних творів Лесі Українки, які відкривають відмінний від канонічного погляд на біблійні сюжети. В експериментальному просторі малої сцени, у безпосередній близькості до глядача відбувається глибинне дослідження двох крайніх проявів смертного гріха – гордині: з одного боку, відступництва і зради Юди, з іншого – одержимості духом Йоганни.

Переосмислення режисером-постановником біблійних сюжетів у ретроспективній проекції на суспільну громаду допомагає сучасному глядачеві вибудувати власне протистояння апологетиці ницих сторін людського буття, передусім морального виправдання будь-яких злочинів, ствердитись на неминущих засадах загальнолюдських ідеалів і цінностей.

Вистава «Наймичка» – це експериментальний мистецький проект молодого режисера Анастасії Кузик, володаря гранту Президента України в галузі театрального мистецтва.

Класика! Класика! Втілено свіжо і нетривіально! Гранично актуально!

Сотні років нічого не змінили в нашій свідомості. І ми запрошуємо глядача на «улюблені» граблі людства, де танцюватимуть свій правічний танок Кат і Жертва. Буде надзвичайно гірко, та ми ж люди, нам не звикати до кривди!

Жила собі дівчина Харитина, мила та гожа, мріяла про кохання і втілювала дівочі чесноти: скромність і побожність… Та марно, тому що бідна сиротина. І тут вже відкриваються безмежні перспективи «падіння у прірву», адже ласі на даровий шмат «дівочої долі» завжди поруч. Зустріч з долею не забарилась, і невдовзі заварилася така каламуть, що «кіношним серіальщикам» і не снилася…

 

У виставі задіяні:

арт. Євген Бондар, арт. Петро Великий, арт. Наталія Гнатенко, арт. Микола Лемешко, арт. Сергій Лефор, арт. Дмитро Літашов, арт. Діана Лозовська, арт. Ірина Лозовська, арт. Олександр Манастирський, арт. Валерія Марич, арт. Ганна Ярова, арт. Ольга Ярошенко.

«Вільні метелики» – вистава про щирі почуття і зрадництво, про прагнення свободи і юнацький максималізм, це вистава про молодих і для молодих. Він – починаючий музикант, який, тікаючи від материнської опіки, намагається налагодити самостійне життя у великому місті. Вона – його сусідка по квартирі, абсолютно розкріпачена молода особа, не обтяжена дотриманням моральних норм поведінки. Кожен з них прагне свободи. Вони, як метелики, летять на звабливе світло яскравих почуттів, не задумуючись, що любов – це ще й відповідальність за кохану людину.

Вперше ця вистава була представлена чернігівським глядачам у 2009 році. Цьогорічна прем’єра поставлена в експериментальному просторі «Білої сцени» з оновленим акторським складом. Ця історія кохання не втратить своєї актуальності, допоки людство не стане будувати свої цінності на території любові, за правилами душі.

Вистава «Невчасно» за п’єсою сучасної української письменниці Лани Ра – це інтригуюча життєствердна оповідь про віру у свою невипадковість. Це дебютна робота актриси нашого театру і починаючого режисера Анастасії Кузик.

Головний герой вистави, перебуваючи на межі між життям та самогубством, має зробити складний вибір. Кому-кому, але Архітектору самим Богом дано будувати… своє щастя своїми руками, проте натомість бідака намагається ці руки на себе накласти…

Тут би і виставі кінець, якби це не було лише початком. Прозріння за прозрінням під пильним наглядом Янгола-охоронця, мандрів у минуле життя… І нарешті – герой «знаходить себе» там, де зовсім не очікував!

Написана Лесею Українкою понад сто років тому драматична поема «Одержима» і нині звучить актуально для сучасного глядача. Жінка, що переймається долею Месії та присягається принести себе на вівтар віри, вважається одержимою. Проте, надзвичайно близькі і зрозумілі нам, теперішнім, її сумніви і вагання, і дуже важливо знайти відповіді на ті одвічні запитання щодо істинності віри і спроможності на любов до ближнього.
Глибоке хвилювання викликає творча робота виконавиці ролі Міріам, заслуженої артистки України Оксани Гребенюк, чиєю майстерністю створено таке потужне за своїм емоційним впливом сценічне втілення цього драматичного образу.
Дійство, що відбувається в обмеженому просторі «Білої сцени» поступово заворожує глядача близькістю подій, робить його співучасником духовних пошуків, що хвилюють людину упродовж століть.

«Наташа. Хроніка мрії» – це сучасний, надзвичайно пронизливий спектакль про одвічне прагнення людини справжньої любові.

Монологи дівчат занурюють глядача в бурхливе життя підростаючого покоління. Дві юнки. Два світи. Вони такі різні ці дві Наташі, але такі схожі у своїй зрозумілій дівочій мрії про велике і справжнє Кохання. Дві дівочі розповіді про зустріч зі своїм першим коханням. Як і в житті, в цих історіях все поруч – сміх і сум, ніжність і жорстокість, юнацький максималізм і сумніви…
Одна з актрис в ході репетиції сказала: Мрія – це стан коли ти щасливий!
А про що мріяли ви? І на що ви готові заради своєї Мрії? Чи чесно руйнувати мрії іншої людини?

Право на постановку цієї п’єси Чернігівський театр здобув, потрапивши до гурту переможців конкурсного проекту «Taking the Stage», запровадженого Британською Радою в Україні для молодих українських режисерів, участь в якому взяли понад 40 претендентів.

П’єса англійського драматурга Сельми Дімітрієвіч про усвідомлення того, що наші батьки – люди неідеальні – в якийсь момент (котрий настане швидше, ніж ми думаємо) зникнуть із нашого життя.

Це щире та дещо гротескне зображення стосунків матері та її дорослої дочки, яке розгортається від чесних, відвертих розмов про повсякденність до істини їхніх непростих стосунків. Психологізм драми полягає у раптовій зміні в якийсь момент обставини дії, що несподівано відкриває ніжність, яка може міститися в рутинних вчинках і словесних кліше.

Це розмова тривалістю в життя, сконцентрована в одній годині.

Глибоке хвилювання викликає творча робота акторського дуету, чиєю майстерністю створено таку цілісну і вражаючу за своїм емоційним впливом інсценізацію цього філософського твору.

«Наше містечко» – найвідоміша п’єса Торнтона Уайлдера, за яку він отримав Пуліцерівську премію.
Ця чудова п’єса пройнята світлом надії. Вона розповідає про найпростіші та найголовніші події людського життя – народження, любов і смерть. За словами самого Уайлдера, це «… проста п’єса, в якій присутні всі складні теми, і це дуже складна п’єса, де я з любов’ю розповідаю про найпростіші речі у світі».

Чи можливо у світі, де багатство будь-якого негідника викликає повагу, а бідність стає пороком, де все купується і продається, у світі хабарництва залишатися справжньою, чесною та порядною людиною?.. Це питання постає у виставі «ЖадOFF» за п’єсою Олександра Островського «Доходне місце».

Постановка «ЖадOFF» не залишить вас байдужими, адже все, про що йдеться у виставі, є частиною сучасного життя. А нове незвичне розташування глядацької зали, близькість до дії, що розгортається на сцені із мінімальними декораціями, дозволить глядачам краще сприйняти виставу.

«Не плачте за мною ніколи…» створена за однойменним оповіданням відомої української письменниці Марії Матіос, що увійшло до книги новел, нарисів і поезій «Нація». Марія Матіос стала лауреатом Шевченківської премії 2005 року, у січні поточного року за значний особистий внесок у державне будівництво, культурно-освітній розвиток Української держави та високий професіоналізм нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.

Жанр інсценізації твору сучасної вітчизняної письменниці «Не плачте за мною ніколи…» режисер-постановник Тетяна Шумейко визначила для себе як одкровення, головну тему – як перегляд свого життя і перевірку готовності до переходу в інший вимір. Ідея вистави закликає разом із роздумами простої сільської жінки – баби Юстини у виконанні артистки Олени Бондаренко – замислитися над тим, що ніхто не вічний на цьому світі. Напевне, проблема моральних начал, покладена в основу сценічного дійства, яка ніколи не втрачає актуальності, не залишить байдужими наших глядачів. Хочеться вірити, що створені на сцені натхненною грою акторів образи відгукнуться в душі кожного як «спів душі», як заповіт якомога повніше відчувати і проживати кожну мить свого життя у мирі і гармонії з оточуючим світом.

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Постановча группа

Режисер-постановник - Тетяна Шумейко
Художнє та музичне оформлення - заслужений артист України Андрiй Бакiров
Пластичне рішення - Наталія Пунтус
Художник по світлу - В’ячеслав Василенко
Звукорежисер - Віктор Кравченко
Звукорежисер - Анатолій Дубровін
Помічник режисера - Анна Сорока
Показати більше...

Актори та персонажі

Показати більше...

Фотогалерея

Коментарі

Коментарів немає...

Хочете залишити коментар? Авторизуйтесь!
Автор: за творами Лесі Українки «На полі крові» і «Йоганна, жінка Хусова»
Біла сцена
14+
Прем’єра вистави: 2020-10-21
Придбати квиток

Авторизація