Головний герой твору, молодий чоловік з розумовою неповносправністю, погоджується на участь в експерименті щодо покращення інтелекту шляхом операції. Але головна ідея вистави не про досягнення наукової думки, а про зв’язок інтелектуального й емоційного рівнів, про торжество людяності, бажання допомагати слабшим. Упродовж сценічного дійства глядач разом з Чарлі Гордоном проживає ціле людське життя – від нічим не обтяженого, по-дитячому довірливого сприйняття навколишнього світу до високоінтелектуального осягнення всіх духовних надбань людства. Своєю чесною розповіддю Чарлі викликає масу емоцій у глядачів, які мимохіть переймаються його сумнівами і сподіваннями, глибокими душевними стражданнями, досягненнями і втратами.
Вистава, що за жанром тяжіє до наукової фантастики, насправді набуває глибоко змістовного звучання і спонукає замислитись про відношення суспільства до розумово обмежених людей, про підсвідомий зв’язок людяності й особистості, про співчуття і дружбу.
У виставі задіяні:
засл.арт.України Олександр Куковєров, арт. Станіслав Аракільян, арт. Микола Бичук, арт. Світлана Бойко, арт. Євген Бондар, арт. Альона Броницька, арт. Наталія Гнатенко, арт. Павло Дубовий, арт. Ганна Колеснікова, арт. Микола Лемешко, арт. Оксана Ленчевська, арт. Ірина Лозовська, арт. Олександр Манастирський, арт. Вікторія Пеняєва, арт. Сергій Пунтус, арт. Наталія Рибенок, арт. Катерина Ткачук, арт. Олексій Трішкін, арт. Тетяна Шумейко.
«В П О» – за п’єсою Ірини Феофанової «Війна, кухня і 8 випадкових людей».
Зустрічі на кухні під час війни – на 1 дію
В основу вистави під назвою «ВПО», тобто внутрішньо переміщені особи, покладено трагікомедію «Війна, кухня і 8 випадкових людей», написану навесні 2022 року українською письменницею Іриною Феофановою.
Автор постановки, заслужений артист України Андрій Бакіров, визначив жанр цієї вистави про сьогодення тисяч українців, несподівано вирваних війною зі звичного мирного життя, як «зустрічі на кухні під час війни».
З особистих історій наших сучасників – пересічних жителів Херсону, Ірпеня, Ізюму, Чернігова, змушених покинути свої домівки, рятуючись від «рашистської» навали – постає усуспільнений портрет УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ, сповненої самоповаги і гідності, та здатної, не зважаючи на побутові складності «совмєстного проживанія», подолати будь-яке лихоліття і не втратити ознак людяності й турботи про тих, хто поряд.
«Подорож до країни Мрій, або Велосипед з червоними колесами» – пригодницька вистава у постановці Анастасії Кузик за твором австралійської письменниці Рут Парк.
Нова дитяча вистава нашого театру про дружбу, завдяки якій можуть здійснитися найзаповітніші мрії, адресована юним глядачам від 3-х років і старше. Дітлахи побачать захопливу пригодницьку історію трьох австралійських звірят, що зможуть подолати усі перешкоди й отримати несподіваний подарунок.
Ця весела і, водночас, повчальна історія сподобається як дітям, так і батькам. Тож, приходьте разом – буде вельми цікаво!
Епістолярний майже детектив на 1 дію за п’єсою Ерік-Емманюеля Шмітта
Що таке взаємне кохання? Дві мрії випадково стають спільними. Щасливе непорозуміння, і звичайно, непорозуміння обопільне. Хіба ми не спроможні спілкуватися через мрії?
Режисер-постановник – Денис Федєшов
Прем’єра 25, 26 червня 2021
Сценічний варіант філософської притчі «Саронська квітка…» створено за мотивами драматургічних творів Лесі Українки, які відкривають відмінний від канонічного погляд на біблійні сюжети. В експериментальному просторі малої сцени, у безпосередній близькості до глядача відбувається глибинне дослідження двох крайніх проявів смертного гріха – гордині: з одного боку, відступництва і зради Юди, з іншого – одержимості духом Йоганни.
Переосмислення режисером-постановником біблійних сюжетів у ретроспективній проекції на суспільну громаду допомагає сучасному глядачеві вибудувати власне протистояння апологетиці ницих сторін людського буття, передусім морального виправдання будь-яких злочинів, ствердитись на неминущих засадах загальнолюдських ідеалів і цінностей.
Вистава «Наймичка» – це експериментальний мистецький проект молодого режисера Анастасії Кузик, володаря гранту Президента України в галузі театрального мистецтва.
Класика! Класика! Втілено свіжо і нетривіально! Гранично актуально!
Сотні років нічого не змінили в нашій свідомості. І ми запрошуємо глядача на «улюблені» граблі людства, де танцюватимуть свій правічний танок Кат і Жертва. Буде надзвичайно гірко, та ми ж люди, нам не звикати до кривди!
Жила собі дівчина Харитина, мила та гожа, мріяла про кохання і втілювала дівочі чесноти: скромність і побожність… Та марно, тому що бідна сиротина. І тут вже відкриваються безмежні перспективи «падіння у прірву», адже ласі на даровий шмат «дівочої долі» завжди поруч. Зустріч з долею не забарилась, і невдовзі заварилася така каламуть, що «кіношним серіальщикам» і не снилася…
У виставі задіяні:
арт. Євген Бондар, арт. Петро Великий, арт. Наталія Гнатенко, арт. Микола Лемешко, арт. Сергій Лефор, арт. Дмитро Літашов, арт. Ірина Лозовська, арт. Олександр Манастирський, арт. Ганна Ярова, арт. Ольга Ярошенко.
«Вільні метелики» – вистава про щирі почуття і зрадництво, про прагнення свободи і юнацький максималізм, це вистава про молодих і для молодих. Він – починаючий музикант, який, тікаючи від материнської опіки, намагається налагодити самостійне життя у великому місті. Вона – його сусідка по квартирі, абсолютно розкріпачена молода особа, не обтяжена дотриманням моральних норм поведінки. Кожен з них прагне свободи. Вони, як метелики, летять на звабливе світло яскравих почуттів, не задумуючись, що любов – це ще й відповідальність за кохану людину.
Вперше ця вистава була представлена чернігівським глядачам у 2009 році. Цьогорічна прем’єра поставлена в експериментальному просторі «Білої сцени» з оновленим акторським складом. Ця історія кохання не втратить своєї актуальності, допоки людство не стане будувати свої цінності на території любові, за правилами душі.
Вистава «Невчасно» за п’єсою сучасної української письменниці Лани Ра – це інтригуюча життєствердна оповідь про віру у свою невипадковість. Це дебютна робота актриси нашого театру і починаючого режисера Анастасії Кузик.
Головний герой вистави, перебуваючи на межі між життям та самогубством, має зробити складний вибір. Кому-кому, але Архітектору самим Богом дано будувати… своє щастя своїми руками, проте натомість бідака намагається ці руки на себе накласти…
Тут би і виставі кінець, якби це не було лише початком. Прозріння за прозрінням під пильним наглядом Янгола-охоронця, мандрів у минуле життя… І нарешті – герой «знаходить себе» там, де зовсім не очікував!
Написана Лесею Українкою понад сто років тому драматична поема «Одержима» і нині звучить актуально для сучасного глядача. Жінка, що переймається долею Месії та присягається принести себе на вівтар віри, вважається одержимою. Проте, надзвичайно близькі і зрозумілі нам, теперішнім, її сумніви і вагання, і дуже важливо знайти відповіді на ті одвічні запитання щодо істинності віри і спроможності на любов до ближнього.
Глибоке хвилювання викликає творча робота виконавиці ролі Міріам, заслуженої артистки України Оксани Гребенюк, чиєю майстерністю створено таке потужне за своїм емоційним впливом сценічне втілення цього драматичного образу.
Дійство, що відбувається в обмеженому просторі «Білої сцени» поступово заворожує глядача близькістю подій, робить його співучасником духовних пошуків, що хвилюють людину упродовж століть.
«Наташа. Хроніка мрії» – це сучасний, надзвичайно пронизливий спектакль про одвічне прагнення людини справжньої любові.
Монологи дівчат занурюють глядача в бурхливе життя підростаючого покоління. Дві юнки. Два світи. Вони такі різні ці дві Наташі, але такі схожі у своїй зрозумілій дівочій мрії про велике і справжнє Кохання. Дві дівочі розповіді про зустріч зі своїм першим коханням. Як і в житті, в цих історіях все поруч – сміх і сум, ніжність і жорстокість, юнацький максималізм і сумніви…
Одна з актрис в ході репетиції сказала: Мрія – це стан коли ти щасливий!
А про що мріяли ви? І на що ви готові заради своєї Мрії? Чи чесно руйнувати мрії іншої людини?
