Концертна програма

Концерт

Чудові пісні, найкращі музичні твори даруватимуть Вам в цей день молоді талановиті артисти, вокалісти, солісти балету, а також оркестр нашого театру під керівництвом головного диригента заслуженого артиста України Олексія Рощака.

Виставою «Полюбила Петруся» у постановці молодого режисера Анастасії Кузик наш театр розпочинає сценічне життя поеми Тараса Шевченка «Петрусь», яка досі не мала драматургічного втілення. Сучасну інсценізацію класичного поетичного твору посилює музичне оздоблення у виконанні оркестру театру за композиціями львівського гурту «Гич-оркестр», що делікатно грає екстравагантну музику.
Знову й знову звертаємось до безсмертного шевченківського поетичного слова, аби замислитись: що то є життя без кохання. Аби відчути руйнівну силу сліпої пристрасті, яка здатна знищити все живе: добро, любов, красу, безліч тих чеснот, що роблять людину людиною. Аби зрозуміти, що посіяні зерна добра неодмінно проростуть в людських душах відданістю, вдячністю, любов’ю.

У виставі задіяні: 

  • засл.арт.України Олександр Куковєров,
  • арт. Станіслав Аракільян,
  • арт. Світлана Бойко,
  • арт. Анна Владович,
  • арт. Наталія Гнатенко,
  • арт. Павло Дубовий,
  • арт. Лариса Кравчук,
  • арт. Владислав Лещенко,
  • арт. Сергій Лефор,
  • арт. Діна Лобур,
  • арт. Ксенія Макієвська,
  • арт. Олександр Манастирський,
  • арт. Вікторія Пеняєва,
  • арт. Наталія Пунтус,
  • арт. Сергій Пунтус,
  • арт. Олексій Трішкін та Роман Федченко.

У масових сценах артисти балету та оркестру театру.

У своїй соціально-психологічній повісті «Земля» відома українська письменниця Ольга Кобилянська художньо досліджує Біблійний мотив братовбивства як першозлочину.

В сучасній сценічній версії режисера Дениса Федєшова тема трагедії братовбивства набуває нового звучання через спробу осмислити не лише силу влади землі над селянином, а й взагалі глибину її влади над людиною. Поступово виникає відчуття Землі як персоніфікованої вищої субстанції, яка бачить все, що ми на ній робимо, і спонукає усвідомити важливі для кожної людини сакральні поняття Гріха і Любові, Честі і Свободи вибору.

Навіть, якщо душі людей знаходяться у темряві, а самі вони не відають, що роблять, є надія, що доторкнувшись до правічної земної мудрості, вони зможуть віднайти праведні орієнтири у житті, які мають бути домінуючими в людському існуванні.

Вистава «МарЛені» створена за п’єсою сучасної німецької драматургині Теа Дорн, в основу якої покладена історія, котрої не могло бути. Дія вистави відбувається наприкінці ХХ ст. в одному з паризьких готелів, де конає свої дні дев’яносторічна Марлен Дітрих, легендарна кінозірка німецького і голлівудського кінематографу. Несподівано її навідує її ровесниця Лені Ріфеншталь, у минулому відомий кінорежисер-документаліст, яка знімала пропагандистські фільми про з’їзди нацистської партії та Олімпійські ігри 1936 року. Кожна з них має власні переконання, свою правду і право на певні стосунки з Історією, судити про які можна… хіба що на відстані цілого життя.

У виставі задіяні:

засл.арт.України Оксана Гребенюк, арт. Світлана Бойко, арт. Станіслав Аракільян.

«Темна історія» – це сценічна імпровізація режисера-постановника та акторів театру за творами сучасного британського драматурга і оскароносного кіносценариста Пітера Шеффера.

Молодому скульптору випала нагода вразити відомого мільйонера своїми роботами. Все готове до грандіозного вечора! Навіть елегантні меблі «позичено» із сусідньої квартири – не кожного ж дня така двіжуха!

І…вразити вдається…але аж ніяк не роботами! Їх все одно у темряві не видно. Натомість раптом стає «видно» те, чого при світлі ніколи не побачиш, адже як відомо, темрява густо населена різними чудовиськами, такими як «скелети у шафі», привиди минулого та непрохані гості! Приємний вечір перетворюється на хаос, але все треба привести до ладу до того, як засвітяться вогні. У прямому сенсі ТЕМНА ІСТОРІЯ!

Любов чи Пристрасть?
Дружба чи Вдавання?
Перемога чи Поразка?
Життя чи Гра?…
Класика інтриги чи сучасність маніпуляції?!
«…одні й ті ж причини мають приводити до одних і тих же наслідків…»

Роман «Небезпечні зв’язки» побачив світ у 1782 р. Епістолярний роман Шодерло де Лакло, присвячений любовним інтригам французької аристократії, одразу став сенсацією та був перекладений на багато мов світу. Визнаний літературознавцями як один з кращих французьких романів XVIII ст., він витримав численні перевидання, інсценізації та екранізації.
З листів учасників подій ми дізнаємось, що маркіза де Мертей і віконт де Вальмон – колишні коханці. Розумні й цинічні, вони холоднокровно грають долями інших людей. Заради хвилинного задоволення вони зруйнують життя будь-кого … Але доля непередбачувана. І вона може жорстоко посміятися над тим, хто вважав себе її господарем.

Використовуючи сюжетні мотиви класичної комедії І.Карпенка-Карого «Паливода 18-го століття», відомий український драматург Ярослав Стельмах написав яскраву комічну п’єсу, в якій дуже багато гумору та дотепів, а творчий ансамбль шевченківців створив веселу захоплюючу виставу, сповнену чудового українського колориту.
Сюжет цей вічний: двобій за кохання! У маєток Графа, котрий потребував «приборкання» чарами кохання, приїздить молода графиня Оляна, що була заручена з ним ще з колиски… І що тепер?! Закінчилося легке та веселе парубоцьке життя, сповнене вечірок з приятелями та мисливських пригод?.. Граф шукає вихід із ситуації. Втім, після низки переодягань і розіграшів все стає на свої місця: любові та злагоди вам, закохані!

За п’єсою Я.Стельмаха «Кохання у стилі бароко»

Постановка, художнє та музичне оформлення – засл.арт.України АНДРІЙ БАКІРОВ
Чернігівський обласний академічний український
музично-драматичний театр імені Т.Г.Шевченка

«Мати все» – найпопулярніший роман відомої української письменниці Люко Дашвар. Роман, що презентує Україну в міжнародному культурному просторі та вдома, перевидається стотисячними тиражами. Історія про сучасну людину в пошуках себе.
Багато хто з нас прагне «мати все». Багато для кого Мати – це все. Але чи можливо це поєднати? Чи можливо одночасно кохати й бути коханим?
Використовуючи сучасні театральні засоби, апелюючи до підсвідомості мислячого глядача, наша вистава досліджує це питання.
Яскраві образні рішення. Сучасні музика та пластика. Поштовх для фантазії глядача. Якщо Ви готові поглянути на родинне життя через призму мистецтва, запрошуємо на виставу «Мати все».

Написана у 60-ті роки ХХ століття п’єса всесвітньо відомого польського драматурга Славомира Мрожека «Танго» сприймається нині напрочуд сучасною, ніби змальованою з нашого сьогодення.

Події вистави відбуваються в будинку, де мешкають колоритні представники кількох поколінь. Батьки Артура – бунтарі минулих років, противники підвалин і традицій. Його бабуся і дядечко – колишні аристократи, які, звільнившись від шляхетських умовностей, тепер із захватом ріжуться в карти із сумнівним типом на ім’я Едик. Студент університету Артур бунтує проти часу своїх предків, що позбавили соціум усіх норм поведінки і спричинили до безладу. Але його намагання відформатувати довколишній світ насторожує, оскільки може призвести до диктаторських наслідків.

Фінальна сцена вистави «Танго» спонукає замислитись: пошук нових форм, жива ідея чи влада над життям і смертю – що зможе повернути світ до порядку?

 

Першою ластівкою української драми, праматір’ю українського театру, вічно молодою, чарівною своєю простотою називали корифеї п’єсу Івана Котляревського «Наталка Полтавка», яка вже два століття не сходить зі сцен кращих театрів України. Цей дивовижний твір, що переміг простір і час, і досі не розкрив до кінця усіх своїх таємниць. Його музичне оформлення тісно пов’язане з національними пісенними традиціями і близьке духовному українському менталітету.

Яскраві народні характери, безліч пісень – все це поєднала на сцені історія кохання гарної сільської дівчини Наталки і працьовитого наймита Петра, яка стверджує, що лише найкращі людські якості стають запорукою щастя. Нова постановка шевченківців наповнена щирою атмосферою, дотепним народним гумором, обрядами та красою української душі.

Поділитися...
Share on Facebook
Facebook
Pin on Pinterest
Pinterest
Tweet about this on Twitter
Twitter
Share on LinkedIn
Linkedin

Постановча группа

заслужений діяч мистецтв України Віра Тимченко - Режисер-постановник
заслужений працівник культури України Олександр Симоненко - Художник-сценограф
Олексій Рощак - Диригент
Ганна Тищенко - Художник по костюмах
Ольга Шпаковська - Балетмейстер
Світлана Філін - Хормейстер
Наталія Волкова - Концертмейстер
Показати більше...

Актори та персонажі

Показати більше...

Фотогалерея

Відео

Коментарі

Коментарів немає...

Хочете залишити коментар? Авторизуйтесь!
Придбати квиток

Авторизація