20 і 21 серпня цього року на сцені Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка відбулися прем’єрні покази вистави «Молочайник», створеної творчим ансамблем шевченківців під проводом режисера-постановника, заслуженого артиста України Андрія Бакірова за однойменною п’єсою української драматургині Оксани Гриценко.
Жанр спектаклю визначений як сучасний містично-комічний міф, що, розповідаючи про стосунки між членами звичайної української родини, висвітлює, як війна порушує життя і долі мирних людей, як екстремальні обставини виявляють внутрішні риси характеру, загартовують у людині стійкість і готовність до спротиву ворогам. По різному переживають обставини вимушеного перебування під окупацією дві сестри – емоційна і полохлива Олеся (арт. Оксана Ленчевська) та рішуча й енергійна Оля (арт. Ольга Ільо). По різному ставляться до подій, що відбуваються в захопленому загарбниками селі Кавунівка на Херсонщині, їхні матуся (арт. Світлана Бойко), бабуся (засл.арт.України Антоніна Баглій) та мамина подруга і кума тітка Валя (арт. Тетяна Шумейко). Але всіх їх поєднує відчуття внутрішнього спротиву окупаційній владі, бажання жити на вільній від загарбників українській землі, прагнення допомагати тим, хто став на захист України, та сподівання дочекатися звільнення рідної землі від усіх лиходіїв, скільки б те чекання не тривало. За визначенням режисера-постановника вистави, сценічне втілення легенди про Молочайника – це нагадування про те, що відчуття рідної землі і життя родини важливіші за війну, хоча війна стає лакмусовим папірцем для перевірки духовної сили особистості.
Відзвучали останні слова пісні, яку у фіналі виконують разом усі п’ять героїнь вистави, і вражена глядацька зала вибухнула шаленими оплесками й вигуками «Браво!», вдячні глядачі букетами квітів вітали виконавців і тричі викликали їх на поклон, не бажаючи відпускати зі сцени.
Приєднуючись до поздоровлень режисерсько-акторського ансамблю з успішною презентацією нової творчої роботи шевченківців, запрошуємо чернігівців та гостей міста відвідати наступні покази вистави «Молочайник», що відбудуться на сцені Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка упродовж нового 99-го театрального сезону.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Фото: Віктор Кошмал
Культурна спадщина кожного народу зберігає багато легенд і міфів, в яких розповідається про знакові події історичного минулого, видатні постаті народних героїв, що боронили рідну землю від ворогів. Кожна епоха визвольних змагань українського народу породжувала нову хвилю міфотворчості, що відображала прагнення вибороти свободу, знищити поневолювачів та за допомогою містичних сил здобути краще життя. Напевне, і сьогочасна боротьба України з російськими загарбниками стане не лише полем битви з темними силами, а й полем, на якому народжуватимуться нові перекази і легенди про героїчний спротив українців окупаційній владі, нові міфічні історії про заступництво і сприяння містичних сил захисникам української землі.
Неабиякою подією в культурному житті чернігівської громади стало представлення на сцені облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка новітньої легенди про Молочайника в однойменній виставі, прем’єра якої відбулася 20 серпня цього року.
Народжена на тлі воєнних дій, що проходили на Херсонщині навесні 2022 року, ця історія знаходить співзвучність в серцях чернігівців, які в лютому-березні того ж року пережили блокаду Чернігова і тимчасову окупацію області. Жителям Чернігівщини надзвичайно близькі і зрозумілі тривоги та складнощі, які спіткали пересічну українську родину під час окупації рашистами невеличкого села Кавунівка.
Загарбники облаштовують блокпости, а українські цивільні намагаються пристосуватися до життя в умовах війни. Хіпстерка і буддистка Олеся Писаренко (арт. Катерина Велика), яка приїхала в рідне село з Києва на пару днів і застрягла там через війну, насправді боїться жити в окупації, але починає вести анонімний телеграм-канал «Бойовий тушкан». Її старша сестра Оля (арт. Ольга Ільо), енергійна і підприємлива бізнесменка, починає заробляти на базарі, щоб підтримати рідних, та намагається дістати ліки для своєї хворої бабусі. Стара баба Надя (засл.арт.України Антоніна Баглій), падаючи, зламала шийку стегна і залишається прикутою до ліжка та знаходить собі розраду в онуччиному телефоні. Мати (засл.арт.України Наталія Максименко) порається у городі, опікується родиною та доглядає немічну бабцю, яка вчить її давньому ворожінню, як виростити із зерен молочаю демона-захисника Молочайника. Бойові дії поступово наближаються до села, і родина ховається в укритті, влаштованому в погребі. Кума Валентина (арт. Тетяна Шумейко) приносить новини подій, які трапляються у селі та перед від’їздом передає Мамі листа, з якого стає зрозумілим все про Молочайника…
Як зазначав режисер-постановник вистави заслужений артист України Андрій Бакіров, в цій майже достовірній історії головним є філософський підтекст, що висвітлює духовну міцність українського народу, здатність до спротиву загарбникам та наснагу до міфотворчості, яка має надихати на боротьбу з ворогами.
Після завершення вистави глядачі, схвильовані талановитою грою акторів, бурхливими оваціями і букетами квітів вітали виконавців та запрошених на сцену режисера-постановника Андрія Бакірова і авторку п’єси Оксану Гриценко, яка була присутня на прем’єрі. Директор театру Сергій Мойсієнко повідомив, що нинішня прем’єра знаменує завершення масштабного грантового мистецького проєкту, якій втілювався на базі драмтеатру за сприяння Міжнародного Фонду «Партнерство за сильну Україну», та запросив на сцену керівницю Проєкту ФПСУ Анну Онищенко, заступника голови облдержадміністрації Івана Ващенка та директора Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Людмилу Замай. Почесні гості привітали шевченківців з блискучою прем’єрою, висловили захоплення натхненною грою акторів та побажали колективу театру плідної творчої праці на культурно-мистецькій ниві Чернігівщини.
Приєднуючись до поздоровлень творчого ансамблю з успішною прем’єрою, запрошуємо чернігівців та гостей міста відвідати наступні покази вистави «Молочайник», що відбудуться 21 серпня та у вересні цього року на сцені Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Фото: Віктор Кошмал
Мабуть когось здивує, як може бути двічі прем’єрою одна й та сама вистава, але в театрі можливі найдивовижніші речі. І якщо одну п’єсу грають різні актори, то й вистави виявляються різними. Саме так і сталося з драмою «Гріх» Володимира Винниченка, поставленою у Чернігівському драмтеатрі режисером, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим.
Одна прем’єра відбулася 06 жовтня цього року до відкриття 98-го театрального сезону, а наступного дня відбувся прем’єрний показ цієї ж вистави, але у виконанні іншого акторського складу – і це була зовсім інша вистава, яка мала інше звучання, іншу енергетику, інше враження справила на глядача. Тож віднині чернігівські шанувальники творчості шевченківців матимуть клопіт пильно відстежувати, який саме склад акторів грає кожного разу, аби мати можливість скласти власне уявлення про обидві вистави.
Хтось із глядачів вирішить, що ця вистава про гріховну любов до сімейного чоловіка, адже увага головної героїні Марії (арт. Катерина Ткачук) до проблеми гріха пов’язана з потаємним коханням до Івана (арт. Олександр Манастирський), чоловіка її по-дитячому безтурботної подруги Ніни (арт. Оксана Ленчевська).
Інші вважатимуть, що це історія про боротьбу молодих революціонерів-однодумців, таких як самовідданий і сором’язливий студент Михась (арт. Станіслав Аракільян) і безпорадно-енергійний гуртківець Ангелок (арт. Микола Лемешко), яким протистоїть ворожа сила влади. Дехто зверне увагу на протилежне ставлення до подій, відображених у вистави, людей старшого покоління: набожної Ніниної тітоньки (засл.арт.України Наталія Максименко) та благодушного Михасевого татуся (арт. Микола Мироненко).
Когось вразить підступність і жорстокість поборника владної системи полковника жандармерії Сталінського (арт. Євген Бондар), ницість і бездушність жандармських «стражів порядку» (артисти Петро Великий, Валентин Корінь, Владислав Лещенко).
Чиюсь увагу привернуть так по-різному емоційно забарвлені у кожній мізансцені фрагменти «зрадливого вальсу» або лаконічно-гармонійні трансформації декорацій, що виконуються діючими особами вистави за участю артистів балету Володимира Кирильченка, Бориса і Дмитра Лойченків. А декотрі замисляться над глибинними питаннями стосовно розуміння сутності гріха, суспільними і моральними критеріями визначення гріховності будь-якого вчинка, власної відповідальності кожної людини перед своїм сумлінням за прийняті рішення. Дивним чином тема драматургічного твору, написаного більше століття тому, стала співзвучною ідеї новочасної вистави, яка хвилює сучасне покоління, спонукає до самоаналізу і серйозних роздумів.
Коли відзвучали останні звуки вальсу на фіналі вистави, зворушені глядачі бурхливими аплодисментами і букетами квітів вітали артистів та запрошеного на сцену режисера-постановника Андрія Бакірова й щиросердно дякували за подарований чудовий мистецькій вечір.
Вітаючи творчий ансамбль постановників і виконавців прем’єрної вистави, маємо нагоду запросити широкий глядацьких загал на перегляд наступних показів драми «Гріх» В. Винниченка, що відбудуться 20 і 28 жовтня цього року на сцені Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Літературні твори, певно, тому і стають класичними, що не втрачають своєї актуальності через роки й віки після написання. І нині літературна спадщина Володимира Винниченка, створена у першій половині ХХ століття, вважається приналежною до золотого фонду культури України.
Появу перших його нарисів і оповідань вітали знані метри українського письменства Іван Франко і Леся Українка. У період наступу реакції після революції 1905 року у доробку письменника з’явилися п’єси і романи, де автор показує трагедію людини, яка не вміє і не хоче жити за приземлено-гріховними законами оточуючого суспільства.
У неореалістичній драмі «Гріх», написаній В.Винниченком у 1919 році, автор порушує глибинні моральні аспекти взаємостосунків між людьми, які залишаються важливими і для поколінь наших сучасників. Особливого загострення вони набувають сьогодні, коли в Україні точиться жорстока війна, а українське суспільство переживає складні трансформації, пов’язані з необхідністю вибудовувати своє ставлення до воєнних подій, до супротивників і соратників, до рішень і вчинків у критичних ситуаціях.
В ідейну основу сценічного дійства, яке відображує передреволюційну обстановку в Російській імперії на початку минулого століття, насамперед, покладено вирішення героями вистави внутрішніх моральних конфліктів – особистості і системи, емоційного і раціонального, стосунків між своїми і чужими.
На тлі динамічних подій вистави виокремлюються дві потужні супротилежні особистості: з одного боку, причетна до гуртка революціонерів Марія Ляшківська (арт. Наталія Рибенок), що мужньо шукає причину своїх душевних страждань лише в собі, не виправдовуючи себе обставинами, і, з іншого боку, слідчий жандармської управи полковник Сталінський (засл.арт.України Олександр Куковєров) – істота безжальна й підступна, в якій превалює гріховність і жорстокість, яка втішається поневоленням іншої людини, перетворенням її на свою маріонетку.
Під час арешту витримка Марії виявляється прикладом гідності і нескореності для інших гуртківців – заорганізованого і водночас безладного Ангелка (арт. Сергій Пунтус) та ідейно налаштованого й романтичного Михася (арт. Олексій Трішкін). Проте Сталінський, дізнавшись про таємне палке кохання Марії до лідера гуртка Івана Чоботаря (арт. Олександр Манастирський), який є чоловіком її по-дитячому наївної подруги Ніни (арт. Альона Броницька), вдається до психологічного тиску. Бажаючи врятувати коханого, Марія, згоджується на співпрацю і потрапляє у тенета шантажу, але врешті решт знаходить в собі моці зробити рішучий крок до звільнення від влади темних сил.
Актуально, як на сьогоднішній день, змальовані постаті інших дійових осіб залежно від їхнього поводження в критичних ситуаціях. Несподівано сміливою й готовою взяти на себе відповідальність за знайдені друкарські шрифти виявляється господиня квартири тітонька Олена Карпівна (засл.арт.України Наталія Максименко).
Лагідний і миролюбний батько Михася Середчука (нар.арт.Україні Валентин Судак), вболіваючий за свого єдиного сина-революціонера, після побачення з ним у в’язниці палко закликає гуртківців не просто знайти провокатора, а й жорстоко покарати зрадника. Виразно і дещо гротескно зображені персонажі запопадливих жандармів (засл.арт.Укр. Едуард Брагіда, артисти Дмитро Літашов і Альберт Лукашов).
Чітко й елегантно допомагають здійснювати переформатування декорацій та беруть участь у масових сценах – то в ролі поліцейських приставів, то в якості партнерів у «зрадливому вальсі» – артисти Борис Лойченко, Дмитро Лойченко, Володимир Кирильченко.
Важливою ознакою прем’єрного показу цієї вистави для шевченківців стало не просто відкриття нового театрального сезону, а перше представлення глядачам своєї творчої роботи на великій сцені після величезної руйнації театральної будівлі внаслідок ракетної атаки 19 серпня цього року.
Перед початком вистави до присутніх звернулися керівники театру заслужений діяч мистецтв України Сергій Мойсієнко та заслужений артист України Андрій Бакіров. Теплі слова вдячності були адресовані усім, хто словом і ділом, коштами і матеріалами допомагав рятувати театр і сприяв його поверненню до професійної діяльності.
Окрема подяка була спрямована до чернігівських глядачів, які виявляють свою любов і вірність Чернігівському театрові і готові приходити на вистави шевченківців попри ковідні лок-дауни, повітряні тривоги і не зовсім комфортні (хоча й стовідсотково безпечні) умови перебування в частково відновленій будівлі театру.
Отже офіційне оголошення 98-го театрального сезону було підтримане дружними оплесками й емоційними вигуками аншлагової глядацької аудиторії. А після завершення вистави глядачі, глибоко схвильовані натхненною грою талановитого акторського ансамблю, запросили на сцену режисера Андрія Бакірова й вітали постановника і виконавців квітами, щирими аплодисментами й вигуками «Браво!»
Приєднуючись до поздоровлень шевченківців з успішною прем’єрою, запрошуємо відвідати наступні покази неореалістичної драми «Гріх» Володимира Винниченка, що відбудуться 07, 20 і 28 жовтня цього року на сцені Чернігівського академічного облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Фото: Віктор Кошмал
Передсвятковий грудневий тиждень щодня надає чернігівцям – юним і дорослим – можливість завітати до театру, аби потрапити у чарівний світ казкових новорічних історій, отримати піднесений передсвятковий настрій та поділитися цією радістю з рідними і друзями.
От і цього понеділка гамірлива дитяча юрба зранку заповнила театральне приміщення: дітлахи проводили фотосесії біля Новорічної ялинки, завзято брали участь в ігровій інтермедії, яку проводили казкові персонажі Зайчик та Їжачок, водили хоровод та співали разом з чарівним Янголом і Святим Миколаєм. Потім на сцені Король казкового королівства представляв малечі яскраву казкову історію про добросердну Попелюшку, її заздрісних сестер і лиху мачуху, що благополучно закінчилася щасливою зустріччю з Принцом.
А ввечері шевченківці представляли сповнену магічної привабливості казкову історію для дорослих – славнозвісну гоголівську «Ніч перед Різдвом». Цього разу на сцені, крім постійних виконавців характерних ролей, виступили з дебютом декілька нових акторів: арт. Сергій Горшков азартно і з гумором втілював образ Дяка, а його дружину Дячиху чудово зіграла Тетяна Шумейко, в ролі Одарки успішно дебютувала Оксана Ленчевська. Також відбулося декілька дебютних виступів молодих акторів у ролі колядників. Захоплюючі ритми хореографічних композицій, потужна енергетика молодечого завзяття, колоритні сценічні образи, створені яскравим акторським ансамблем, надовго запам’ятаються глядачам, які прийшли на перегляд дивовижного феєричного дійства «Ніч перед Різдвом». Вражена глядацька аудиторія гучними оваціями дякувала артистам за натхненну гру та подарований чудовий настрій.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Другий день поспіль у Чернігівському драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка відбувається прем’єрний показ вистави «ВПО» за твором молодої української письменниці Ірини Феофанової. Автор постановки, заслужений артист України Андрій Бакіров визначив жанр цієї вистави про сьогодення тисяч українців, несподівано вирваних війною зі звичного мирного життя, як «зустрічі на кухні під час війни». З окремих сценічних епізодів спілкування вимушених переселенців пазл за пазлом, як мозаїка, складається об’ємна картина жорстоких випробувань, що звалила на простих мирних людей ця страшна війна.
Рятуючись від «рашистської» навали, вони мусили покинути все і шукати прихисток далеко від рідного дому. Вони приїхали сюди, в західний регіон, зі сходу, півночі та півдня України – з Ізюму Анна (арт.Наталія Рибенок) та її донька Василіса (арт.Василіса Пунтус), з Ірпеня – Катерина Петрівна (засл.арт.України Наталія Максименко) з сином Антоном (арт.Олександр Манастирський), з Херсону – Олександр (арт.Петро Великий) з дружиною Оленою (арт.Тетяна Шумейко) і дочкою Світланою (арт.Катерина Ткачук), з Чернігова – програміст Валік (арт.Микола Бичук). Такі різні характери, різний ступінь міцності психіки і готовності долати труднощі… Та попри всі побутові складності «совмєстного проживанія» ми бачимо, як з особистих історій героїв вистави складається усуспільнений образ нашого сучасника – портрет УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ, стійкої і щиросердної, сповненої самоповаги і гідності, здатної, подолати будь-яке лихоліття і не втратити ознак людяності й турботи про тих, хто поруч. Яскраво і переконливо звучить фінальний життєстверджуючий акорд вистави, коли і виконавці, і глядачі спільно виголошують: «Разом все здолаємо! Разом переможемо!»
Розхвильована публіка влаштувала бурхливі овації та вітала артистів квітами та цукерками для наймолодшої учасниці спектаклю, а також поздоровили з успішною прем’єрою режисера-постановника Андрія Бакірова та авторку п’єси Ірину Феофанову, яка була присутня на обох прем’єрних показах своєї вистави.
Щиро вітаємо весь творчий ансамбль першої прем’єрної вистави нового театрального сезону та запрошуємо на наступний показ вистави «ВПО», що відбудеться 04 листопада цього року о 18.00 год. на «Білій сцені» в Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Протягом серпня-вересня поточного року колектив Чернігівського облмуздрамтеатру ім. Т.Г. Шевченка докладав великих зусиль щодо повернення закладу до всебічної творчої діяльності після тривалої перерви, пов’язаної з воєнними діями в регіоні і в країні. Творчий склад працював над поновленням низки вистав діючого репертуару, виробничі цехи – над ремонтом і налагодженням костюмів, декорацій, світлового та звукового обладнання, технічні працівники – над приведенням меблів, інтер’єрів театральних приміщень у належний стан для прийому глядачів.
Отже, 27 жовтня перед початком вечірньої вистави до присутніх звернулися керівники драмтеатру: художній керівник Андрій Бакіров – зі словами вдячності за прихильність до творчості шевченківців і глядацьку вірність театрові у ці складні воєнні часи та директор театру Сергій Мойсієнко – з привітанням з нагоди офіційного відкриття нового театрального сезону, який урочисто проголосив: «97-й театральний сезон Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г.Шевченка відкрито!»
Традиційно новий театральний сезон шевченківці розпочинають прем’єрним показом вистави у постановці одного з режисерів театру. Цьогоріч таку прем’єру до відкриття 97-го театрального сезону підготував художній керівник театру, заслужений артист України Андрій Бакіров. В експериментальному просторі «Білої сцени» чернігівським шанувальникам театру була представлена емоційно насичена, впритул наближена до проблематики сьогодення трагікомедія «В П О», поставлена за п’єсою сучасної української літераторки Ірини Феофанової «Війна, кухня і 8 випадкових людей».
За півтори години сценічного дійства глядачі познайомилися з непростими долями восьми пересічних українців, які, рятуючись від артилерійських і ракетних обстрілів, наступу російських окупаційних військ, мусили покинути свої домівки і шукати прихистку на заході країни. Вони – різні за віком і характером, за освітою і соціальним статусом. Вони приїхали з різних українських міст: Анна (арт.Ганна Ярова) та її донька Василіса (арт.Мар’яна Бондар) – з Ізюму, Катерина Петрівна (засл.арт.України Оксана Гребенюк) з сином Антоном (арт.Павло Дубовий) – з Ірпеня, Олександр (засл.арт.України Едуард Брагіда) з дружиною Оленою (арт.Тетяна Шумейко) і дочкою Світланою (арт.Оксана Ленчевська) – з Херсону, програміст Валік (арт.Олексій Трішкін) – з Чернігова.
Вони, щодня перетинаючись на спільній кухні упродовж двох нескінченних воєнних місяців, про щось сперечаючись, у чомусь допомагаючи одне одному, поступово пристосовуються до обставин анормального життя в евакуації і починають усвідомлювати, що є набагато більше того, що поєднує їх як жителів однієї країни, аніж того, що може роз’єднати. І головне – це спільне прагнення повернутися додому, до мирного життя і непохитна віра у перемогу, у те, що «Все буде Україна!»
Після завершення вистави схвильовані глядачі, стоячи, бурхливими оплесками дякували акторам за натхненну, переконливу гру та привітали з успішною прем’єрою режисера-постановника Андрія Бакірова та авторку п’єси Ірину Феофанову, яка прибула на прем’єрний показ вистави.
Тож, вітаючи усіх шанувальників театрального мистецтва з нагоди відкриття в Чернігівському драмтеатрі ім. Т.Г.Шевченка 97-го театрального сезону, побажаємо новим творчим роботам шевченківців тривалого сценічного життя, а любих чернігівських глядачів запрошуємо на наступні прем’єрні покази вистави «ВПО», що відбудуться 28 жовтня і 04 листопада цього року о 18.00 год. на «Білій сцені» в Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Фото: Віктор Кошмал
«Кохання у стилі бароко» – таку назву мала п’єса відомого українського драматурга Ярослава Стельмаха, що стала першоджерелом для постановки режисером, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим вистави «Приборкання норовливого», якою шевченківці знову порадували своїх шанувальників цієї п’ятниці.
Поставлена у серпні 2020 року, ця яскрава комедійна вистава була з прихильністю сприйнята глядачами і весь цей час не сходила з репертуарних афіш театру. З цією виставою, відновленою в оновленому складі, у вересні цього року чернігівці взяли участь у Всеукраїнському фестивалі театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти» у Кропивницькому, який проходив під гаслом «Музи не мовчать». Шалені тривалі оплески були красномовним свідченням успішного виступу артистів, яким вдалося переконати глядацьку аудиторію, що любов і сміх – це найкращі ліки для бадьорого настрою і гарного самопочуття.
Тож і нинішня зустріч глядачів зі сценічною інтерпретацією правічної теми кохання стала додатковим підтвердженням всеперемагаючої сили любові, яка дарує нам радість, натхнення і сили долати будь-які перешкоди на шляху до свого щастя. Шанувальники театрального мистецтва, що прийшли на перегляд спектаклю, отримали справжнє задоволення від надзвичайно динамічного сценічного дійства, виразних персонажів, вражаючого музичного оформлення.
Після завершення вистави глядачі бурхливими оплесками та квітами привітали виконавців, дякуючи їм за яскраве сценічне дійство та подарований чудовий настрій.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
З огляду на надзвичайні обставини, пов’язані з діяльністю закладу в умовах воєнного часу, колектив Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г. Шевченка ще до офіційного відкриття нового театрального сезону приступив до роботи щодо відновлення творчої діяльності закладу. Розпочались репетиції над створенням тематичних концертних програм патріотичного спрямування, відновленням репертуарних вистав театру за попередні роки, постановкою нових прем’єрних спектаклів. Деякі поновлені вистави та новостворені концертні програми чернігівські глядачі мали змогу подивитися протягом вересня-жовтня цього року.
Зважаючи на необхідність забезпечити, насамперед, безпеку глядачів, керівництвом театру були організовані роботи щодо облаштування укриття у підвальних приміщеннях будівлі театру для використання у разі оголошення повітряної тривоги. Комплекс робіт проведено з метою підготовки будівлі театру та системи опалювання до роботи в осінньо-зимовий період. Наразі працівники театру зайняті упорядкуванням глядацької зали, профілактичним оглядом електромереж, капітальною чисткою великої театральної люстри, іншими підготовчими роботами до належного прийому наших дорогих глядачів.
27 жовтня відбудеться відкриття 97-го театрального сезону Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.
Новий театральний сезон відкривається прем’єрою трагікомедії «В П О», поставленої режисером, заслуженим артистом України Андрієм Бакіровим. В основу вистави під назвою «В П О», тобто внутрішньо переміщені особи, покладено трагікомедію «Війна, кухня і 8 випадкових людей», написану навесні 2022 року українською письменницею Іриною Феофановою.
Режисер-постановник визначив жанр цієї вистави про сьогодення тисяч українців, несподівано вирваних війною зі звичного мирного життя, як «зустрічі на кухні під час війни». З особистих історій наших сучасників – пересічних жителів Херсону, Ірпеня, Ізюму, Чернігова, змушених покинути свої домівки, рятуючись від «рашистської» навали – постає усуспільнений портрет УКРАЇНСЬКОЇ ЛЮДИНИ, сповненої самоповаги і гідності, та здатної, не зважаючи на побутові складності «совмєстного проживанія», подолати будь-яке лихоліття і не втратити ознак людяності й турботи про тих, хто поряд.
Отже, запрошуємо усіх шанувальників театрального мистецтва відзначити разом з колективом театру відкриття нового 97-го театрального сезону та відвідати прем’єрні покази вистави «В П О», що відбудуться 27 і 28 жовтня 2022 року о 18.00 год. у приміщенні Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т.Г. Шевченка.
Ласкаво просимо на прем’єрну виставу 97-го театрального сезону! Гарних вам вражень від цікавих творчих зустрічей у новому сезоні!
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
Цієї осені – такої неспокійної, сповненої повітряних тривог і щоденних новин з фронту – поступово, крок за кроком, вистава за виставою повертаються шевченківці разом з відданим і чутливим чернігівським глядачем до відновлення сценічного життя театру.
Своєю жагою до творчості, прагненням нести людям радість, спільним бажанням поринути у дивовижний світ театрального мистецтва артисти Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка спільно зі своїми шанувальниками утверджують у звільненому від «рашистської» блокади місті нову істину: коли панують музи, гармати мають замовкнути. Бажаючи своїм талантом створювати для людей гарний настрій, повертаючи їм спроможність посміхатися, справжні майстри сцени нашого театру допомагають чернігівцям відчути ознаки повноцінного мирного життя, долати розпуку від реалій воєнного часу, зміцнюють стійкість духу і віру у неодмінну перемогу ЗСУ.
Тож і запрошення на перегляд комедійної вистави «Приборкання норовливого» за п’єсою українського драматурга Ярослава Стельмаха, з огляду на заповнення глядацької зали, було доречним і бажаним. Чарівний магнетизм неприборканих пристрастей, що вирував на театральній сцені, невидимими хвилями полонив глядачів стрімкою динамікою сценічного дійства і молодечим завзяттям. Кумедна історія про графа-гультіпаку, налаштованого холостякувати довіку в оточенні вірних друзів, його обрану батьками наречену та її вигадливу служницю у сценічному втіленні творчого ансамблю шевченківців цілковито захопила глядацьку аудиторію, яка емоційно відгукувалася на кумедні ситуації і жартівливі репліки героїв вистави.
Глядачі з прихильністю сприйняли повернення на сцену цього колоритного українського фарсу, поставленого режисером, засл.артистом України Андрієм Бакіровим. Приємно відзначити, що до гурту акторів, які брали участь у прем’єрному показі вистави у 2020 році (засл.артист України Едуард Брагіда, артисти Євген Бондар, Микола Лемешко, Катерина Ткачук), чудово вписалися нові виконавці (артисти Павло Дубовий, Олександр Манастирський, Наталія Рибенок) та разом склали суголосний зіграний ансамбль. Після завершення вистави глядачі, вражені натхненною грою артистів, бурхливими оплесками тричі викликали їх на поклон, стоячи дякували за яскраве сценічне дійство та подарований чудовий настрій.
Приєднуючись до глядацьких вітань, побажаємо наступним творчим роботам шевченківців прихильності чернігівського глядача, а шанувальників театрального мистецтва запрошуємо на наступні мистецькі заходи, що відбудуться в Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка протягом вересня-грудня поточного року.
Раїса Міненко,
керівник літературно-драматургічної частини театру
