«Танго». Фарс чи трагедія?

Над цим непростим питанням змусив замислитися глядачів режисер-постановник прем’єрної вистави нового сезону Чернігівського облмуздрамтеатру ім. Т.Г.Шевченка, заслужений артист України Андрій Бакіров. Творчий склад театру під його орудою підготував до відкриття свого 94-го театрального сезону дивовижну, екстраординарну виставу «Танго» за однойменною п’єсою видатного польського письменника і драматурга Славомира Мрожека.

Всесвітньою славою Мрожек завдячує насамперед своїм драматургічним творам, які театральні критики ставлять в один ряд з п’єсами визнаних класиків театру абсурду ХХ століття. Роль цього напрямку сьогодні гідно поціновують філософи і політики, соціологи і мистецтвознавці. Нині значущості ідеології людства набуває геополітика, риси якої роздивилися у своїх творах класики абсурду. Примітно, що у центр геополітичних інтересів вони ставили не цивілізаційні конфлікти, економічні кризи, національні або територіальні проблеми, а Людину. Саме цей аспект став найбільш важливим для постановника вистави «Танго» Андрія Бакірова, який через призму взаємовідносин однієї родини прагне показати всю глибину процесів, що наразі відбуваються в сучасному суспільстві.

Мрожекове «Танго» в сучасній інтерпретації режисера Андрія Бакірова, досліджуючи слов’янські особливості конфлікту батьків і дітей, наочно демонструє невідворотність деградації суспільства, яке нехтує традиціями, в якому панує єдиний принцип – відсутність принципів. Студент університету Артур (арт. Сергій Пунтус) бунтує проти часу своїх предків, що позбавили соціум усіх норм поведінки і спричинили до безладу. За його словами, в домі панує «безлад, ентропія і анархія», і він має намір повернути в батьківське гніздо порядок і традиції. Але це не так просто, бо кожен з його близьких – доволі колоритна й екстравагантна постать. Його батько (засл.арт.України Олександр Куковєров) і мати (засл.арт.України Оксана Гребенюк) – бунтарі минулих років, противники консерватизму. Його бабуся (засл.арт.України Любов Колесникова) і дядечко (нар.арт.України Валентин Судак) – колишні аристократи, які, звільнившись від шляхетських умовностей, тепер із захватом ріжуться в карти із сумнівним типом на ім’я Едік (арт. Сергій Лефор). Його кузина і наречена Аля (арт. Діана Лозовська), не дочекавшись освідчення в коханні, сповіщає про вигадану зраду з Едіком. Умовляннями, вимогами і тиранією Артур намагається відновити в старому поколінні шляхетність, моральність і порядок, веде з усіма відчайдушну війну ідей і принципів, проте, як на будь-якій війні, переможців тут бути не може.

У напрочуд різноманітних ритмах екстатичного танго – від глибокого хвилюючого віолончельного звучання до тривожного стакато – натхненно й образно розкривали актори сутність своїх героїв у всьому неймовірному безладді їхніх думок і вчинків. Через чудернацький одяг, філософські диспути, використовуючи гротеск як засіб для виявлення абсурдних рис існування, вони, немов у кривому дзеркалі, виразно і пронизливо відображали вади і помилки сучасного суспільства і людської душі. Незважаючи на складність драматургічного матеріалу, злагодженому акторському ансамблю вдалося донести до глядача сутність і серйозність порушених питань, викликати розуміння і співчуття, показати, що в наші дні фарс дуже швидко може перетворитися на трагедію.

Жанр своєї нової вистави режисер-постановник визначив як сімейну трагікомедію, адже сміх крізь сльози завжди кращий, ніж самі сльози. Упродовж вистави глядачі не раз мали можливість затамувати подих від несподіваних поворотів сценічного дійства або вибухнути сміхом на абсурдні комічні дотепи героїв спектаклю. Але градус напруги другої дії вистави, яка вражаюче контрастує з гротескністю першої, справив такий шокуючий вплив на глядачів, що після останніх акордів фінального танго у виконанні чоловічого дуету дехто не одразу спромігся на виявлення неосяжної гами почуттів, що охопили потужною хвилею. І лише за декілька миттєвостей переповнена глядацька зала вибухнула каскадом овацій вражених глядачів, які дякували виконавцям за високомайстерну гру та режисерові за титанічну роботу над створенням на чернігівській сцені такої серйозної, глибоко філософської, спонукаючої до роздумів вистави.

Щиро вітаємо усіх шанувальників сценічного мистецтва зі знаковою мистецькою подією – відкриттям у Чернігівському обласному академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка нового 94-го театрального сезону та бажаємо нових приємних зустрічей з талановитою командою шевченківців, а новій виставі – вдячних глядачів і тривалого сценічного життя.

Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру

Share on Facebook0Share on Google+0

Фотогалерея

Коментарі

Коментарів немає...

Хочете залишити коментар? Авторизуйтесь!
Придбати квиток

Авторизація